Справа № 2-624/2010р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 року        Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді            Гуменної Н.М.

при секретарі                     Трембач М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

                                       в с т а н о в и в  :

 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 4500 грн. відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що його дід ОСОБА_4 в с. Сможе мав на праві власності житловий будинок. Ще за життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів його матері ОСОБА_5 ОСОБА_4. помер у 1991 році. Після його смерті він разом із мамою користувались житловим будинком. По домовленості із ОСОБА_2 він перекрив житловий будинок шифером, на що було затрачено кошти в розмірі 2000 грн. Крім того,  ОСОБА_2 отримав від нього 500 грн. та м»ясо на суму 2000 грн. 16.01.2009 року ОСОБА_2 продав житловий будинок ОСОБА_3 Вважає, що оскільки ОСОБА_2 здійснив відчуження житлового будинку без його відома, то зобов»язаний повернути йому кошти затрачені на перекриття даху, за м»ясо та отримані 500 грн.

В судовому засіданні позивач дав пояснення аналогічні наведеним та доповнив, що ОСОБА_2 дав йому розписку про те, що той дарує йому будинок і у випадку продажу сума за яку буде продано будинок поділиться порівну між ним або його дітьми. Незважаючи на це ОСОБА_2 не поділився з ним. Просить позов задоволити.

          Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він дійсно отримав кошти в розмірі 500 грн. від позивача, також позивач допоміг перекрити йому дах будинку. Однак, вважає, що сума яку вказав ОСОБА_1 понесена на перекриття будинку є завищеною. Щодо м»яса про одержання, якого стверджує позивач, то таке дійсно ним надавалось, але його вартість, також, є завищеною. Кошти на перекриття будинку, шифер та м»ясо надавались позивачем добровільно, його ніхто не примушував цього робити, тому вважає, що підстав для задоволення позову немає, оскільки з його сторони відсутні будь-які неправомірні дії по відношенню до позивача. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення  учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивачем дійсно з власної ініціативи надавались кошти в розмірі 500 грн., а також шифер для перекриття даху житлового будинку в с. Сможе. Як кошти так і шифер, і самі роботи по перекриттю житлового будинку проводились позивачем з власної волі.

Покликання позивача на розписку ОСОБА_2, згідно якої той дарує житловий будинок племіннику ОСОБА_1 і у випадку продажу сума за яку буде продано будинок ділиться на половину з ним або його дітьми, суд вважає безпідставним оскільки згадану розписку не можна вважати такою, що укладена відповідно до вимог закону та наділяє сторони правами та обов»язками, оскільки вони повинні були укласти договір у письмовій формі і такий необхідно нотаріально посвідчити, так як предметом договору є нерухоме майно.

ОСОБА_1 в поданому позові покликається на положення ст.1166 ЦК України відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди є склад цивільного правопорушення. Його елементи: шкода, протиправна поведінка, причинний зв»язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, а наявна усна домовленісь сторін, позивачу не було завдано шкоди, у витрачених коштах, які просить стягнути позивач з відповідача, відсутня, також, вина відповідача, відтак суд, приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Крім того, відшкодування шкоди в розділі договірні зобов»язання Цивільного кодексу України не передбачено.

Керуючись ст.ст. 10-12,60,61,88,213,215,218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, суд

                                            в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                     Н. Гуменна