Справа №  2-5311\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     5.11.2010 року  Центральний районний суд м.Сімферополя в складі:    

головуючого судді                                                      Гулевича Ю.Г.

при секретарі                                                                Кушнеренко Ю.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом   ОСОБА_1 до Сімферопольської  міської ради та КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації» про визнання права власності на збудовану споруду

ВСТАНОВИВ:

Позивач  просить визнати за нею право власності на нерухоме майно - квартиру № 8, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з житлової кімнати, площею 19,1 кв.м;  санвузла, площею 5,3 кв.м;  коридору, площею 4,2 кв.м.;  «б3»- кам'яний тамбур 3,02 х 1,65 м., мотивуючи тим, що  з 2010 року є власником квартири № 8, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-ЦенськоГо, будинок 25 /вул. Тавричеська, будинок 44. Це право належить позивачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою від 14.11.2009 року та зареєстровано в реєстрі за номером 3-3857.

Вищевказана квартира складається з наступних приміщень: 1-житлова кімната. площею 19,1 кв.м.; 2-кухня, площею 5.3 кв.м. ; 3-коридор, площею 4,2 кв.м.: кам'яний тамбур, площею 3,02x1,65 м.

Попереднім власником квартири - ОСОБА_3 у квітні 2007 року було здійснено перепланування, після якого на місці дерев'яного тамбура літер «б3» 2,70x1,35 м збудований кам'яний тамбур 3,02x1,65м; в літері „Б" приміщення „2" кухня, площею 6,0кв.м. переодладнана в санвузол-приміщення „2", площею 5,3 кв.м.

Вказане перепланування було зумовлено необхідністю приведення у відповідність газового проводу задля безпеки мешканців будинку, а план було погоджено з Сімферопольським управлінням по газифікації та експлуатації газового господарства.

Представник відповідача Сімферопольської  міської ради  у судове засідання не з,явився, надав письмовій відгук, згідно якого проти позову заперечує.

Представник відповідача КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації»  просив розглянути справу у відсутність представника, надав письмовий відгук, згідно якого проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги   не підлягають  задоволенню.

Судом встановлено, що право власності на кв.АДРЕСА_1 зареєстровано за  ОСОБА_1 на підставі  свідоцтва про право на спадок за законом від 14.11.2009 року, реєстр № 3-3857.

Однак згідно листа СМБРТІ  від 4.11.209  року санвузол, площею 5,3 кв.м;  коридор, площею 4,2 кв.м.;  літ «б3»- кам'яний тамбур 3,02 х 1,65 м. є  самовольно побудованими.

Відповідно до статті 152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), яке належить громадянинові на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Позивачем не наданий вищезгаданий дозвіл на переобладнання і перепланування квартири № 8 по вул. С.-Ценского/ул. Таврійська 25/44, як доказ того, що дані дії власника квартри були законними.

У відповідності с п. 5.1 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273 виконання будівельних робіт на об'єктах без отримання дозволу є самовільним.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно з пп. 6 п. «б» ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів. Таким чином, загальною процедурою вирішення справ щодо самочинного будівництва є адміністративна процедура, а компетентними органами для її здійснення є органи місцевого самоврядування, які можуть і повинні вирішувати спірні питання, пов'язані з самочинним будівництвом. І лише у випадку незгоди забудовника з рішенням цього органу спір може бути вирішений у судовому порядку.

Позивачем  не представлено доказів того, що він для вирішення цього питання звертався в органи місцевого самоврядування і йому  будо відмовлено в цьому, а тому подання позову до суду вважається передчасним.

Керуючись  ст. 11, 376 ЦК України,  ст.ст. 5,10,11,209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сімферопольської  міської ради та КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації» про визнання права власності на збудовану споруду залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти  днів з дня проголошення рішення.

              Судья                                                                         Гулевич Ю.Г.