Справа № 2-35/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Гуменної Н.М.
при секретарі Трембач М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 10 000 грн. завданої моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26.09.2007 року біля 05 год. у с. Орявчик Сколівського району Львівської області ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки і внаслідок цього виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення із транспортним засобом «Камаз» з напівпричепом «TRAILER», яким керував він. Внаслідок ДТП йому було заподіяно легкі тілесні ушкодження, в період з 27.09.2007 року по 03.10.2007 рік він перебував на стаціонарному лікуванні в Пустомитівській центральній лікарні. Після дорожньо-транспортної пригоди він перебуває у пригніченому стані, в нього залишився страх коли він сідає за кермо, протягом трьох місяців після ДТП він не працював, що завдавало йому страждань, оскільки він є єдиним хто працює в сім»ї.
В судовому засіданні позивач дав пояснення аналогічні наведеним. Просить позов задоволити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що вважають, що саме ОСОБА_1 винен в ДТП, ним було порушено Правила дорожнього руху. В результаті зіткнення ОСОБА_2, також, отримав тілесні ушкодження та довгий період часу перебував на лікуванні. Також, ОСОБА_2, вважає, що його вини в тому, що сталось ДТП немає. Просять у позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін та, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктами 2,4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуючи стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутаці, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Сколівського районного суду Львівської області від 02.11.2007 року, яка набрала законної сили, і є приюдиціальною, при розгляді даної справи, вина ОСОБА_2 доведена, відтак згідно з ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
Покликання відповідача та його представника про те, що позивач винен у скоєнні ДТП спростовується вищезазначеним.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №235 від 26.09.2007 року у ОСОБА_1 виявлено рани на голові та садна на тілі, які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження.
Крім того, з наявної в матеріалах справи виписки із медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Пустомитівській ЦРЛ в період з 27.09.2007 року по 03.10.2007 рік.
В судовому засіданні встановлено, що позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 26.09.2007 року зазнав моральної шкоди, оскільки по сьогоднішній день перебуває у пригніченому стані, у нього залишився страх коли він сідає за кермо, боїться їздити у нічний час, однак змушений це робити, так як є єдиним годувальником в сім»ї. Також, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які ОСОБА_1 зазнав внаслідок отриманих під час ДТП травм. Його перебування на стаціонарному лікуванні в зв»язку з отриманими травмами стало причиною того, що він втратив можливість працювати та вести нормальний спосіб життя.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що винними діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях і переживаннях, що їх зазнав ОСОБА_1 внаслідок ДТП, а також з врахуванням характеру та обсягу моральних страждань, моральна шкода підлягає частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1000 грн. завданої моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 10-12,60,88,213,215,218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 /одна тисяча/ грн. моральної шкоди та 4 /чотири/ грн. 70 коп. судових витрат.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Гуменна