Справа № 2-1/2010р.

          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 року    Сколівський районний суд Львівської області в складі:                                                                                                                                                                                                      

головуючого-судді       Гуменної Н.М.

при секретарі                Трембач М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Славської селищної ради Сколівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні заїздом,

                                                            в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов”язати відповідачку не чинити перешкоди в користуванні заїздом шляхом зняття огорожі, воріт та сітки біля криниці, а також засипати траншею в смт. Славське по                                    вул. Сагайдачного,7«а». Свої позовні вимоги мотивує тим, що в 1992 році він придбав в радгоспі «Славський» квартиру АДРЕСА_1 Разом із відповідачкою вони користувались спільним заїздом до будинку. Заїзд знаходився із сторони квартири відповідачки, оскільки з сторони його квартири зробити заїзд неможливо. ОСОБА_2 перегородила спільний заїзд, викопала траншею та поставила ворота чим закрила заїзд, для виходу з квартири він користується стежкою через належну йому ділянку.

В судовому засіданні представник позивача дала пояснення аналогічні наведеним. Просить позов задоволити.  

Відповідач, представник третьої особи в судове засідання не з»явились з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомленні.

Суд, визначив причини неявки відповідача та представника третьої особи неповажними та з урахуванням думки представника позивача, ухвалив розглядати справу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно договору купівлі-продажу від 30.11.1992 року ОСОБА_1 придбав в радгоспі «Славський» квартиру в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності від 18.07.1994 року).

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що 24.01.2006 року Славська селищна рада винесла рішення №1407, згідно якого надала дозвіл на розподіл подвір»я по                     АДРЕСА_1 з подальшою приватизацією, а 30.05.2006 року Славська селищна рада винесла рішення №93, яким визнала заїзд до ОСОБА_2 зі сторони її житлового будинку, а до ОСОБА_1 зі сторони його житлового будинку та розподілили подвір»я по несучій стіні.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Сколівського районного суду Львівської області від 04.12.2006 року у позові ОСОБА_1 до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області №93 від 30.05.2006 року, відмовлено. Після перегляду рішення вищестоящою інстанцією набрало законої сили. Рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області №1407 від 24.01.2006 року не оскаржувалось і таке на день розгляду справи в суді є чинним.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 04.12.2006 року встановлено, що у відповідності до плану земельної ділянки, що по                                           АДРЕСА_1 до будинку ОСОБА_2 існує заїзд розміром 2,25м., а зі сторони ОСОБА_1 – 2,35м.

Крім того, згідно довідки Славської селищної ради від 08.10.2010 року як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 мають свої власні заїзди і в даний час ними користуються.

Покликання ОСОБА_1 на те, що відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні спільним заїздом до житлового будинку, суд вважає необгрунтованим, оскільки в  судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самочинну добудову мансарди та веранди зі своєї сторони будинку, чим загородив собі заїзд зі своєї сторони будинку.

За здійснення добудови мансарди та веранди без дозволу на виконання будівельних робіт та проектної документації, постановою Державно-будівельного контролю №22 «а» від 05.09.2005 року ОСОБА_3  притягнуто до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що як позивач так і відповідач мають окремі заїзди до житлового будинку в смт. АДРЕСА_1, які їм надані згідно рішення Славської селищної ради №93 від 30.05.2006 року, а відсутність заїзду у позивача з його сторони є наслідком самовільної добудови ОСОБА_1 мансарди та веранди, відтак суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст.10-12,60,88,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.116, ч.2 ст.158 ЗК України, суд

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Славської селищної ради Сколівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні заїздом, відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

         Суддя                                                                 Гуменна Н.М.