Справа № 2-223/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
1 М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Гуменної Н.М.
при секретарі Трембач М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Сколівського споживчого товариства про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов»язати відповідачів звільнити займане ними нежитлове приміщення по вул. АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.09.2008 року ним згідно договору купівлі-продажу було придбано у Сколівського споживчого товариства дерев»яний адміністративний будинок в м.АДРЕСА_1 26.11.2008 року право власності на нерухоме майно зареєстровано в Стрийському МБТІ. Однак, скористатись своїм правом власності на нежитлове приміщення не може до цього часу, оскільки відповідачі, незаконно зайняли це приміщення, здійснили його перепланування та почали використовувати як житлове приміщення для своєї сім»ї. За цією адресою відповідачі не зареєстровані. Нежитлове приміщення в установленому законом порядку не включено до житлового фонду, а також, воно не призначено для проживання та не відповідає санітарним і технічним вимогам, які ставляться до житлових приміщень. В добровільному порядку звільнити нежитлове приміщення відповідачі відмовляються.
В судовому засіданні представник позивача дав пояснення аналогічні наведним, просить позов задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з»явились, з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
Третя особа – представник Сколівського споживчого товаритсва Бренич Т.В. в судовому засіданні пояснила, що відповідачі без жодних правових підстав зайняли нежитлове приміщення позивача. Дане приміщення ОСОБА_1 придбав 09.09.2008 року шляхом укладення договору купівлі-продажу між ним і Сколівським споживчим товариством.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.321,386,387,391 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, зідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.09.2008 року ОСОБА_1 придбав у Сколівського споживчого товариства нежитлову будівлю в АДРЕСА_1
26.11.2008 року Стрийським МБТІ зареєстровано право власності на нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі без жодної правової підстави зайняли нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 яке належить позивачу на праві власності.
Згідно довідки виданої виконкомом Сколівської міської ради за адресою АДРЕСА_1 ніхто не прописаний.
Статтею 400 ЦК України передбачено, що недобросовісний володілець зобов»язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 не являються добросовісними володільцями нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 незаконно без відповідної правової підстави, самоправно зайняли згадане нежитлове приміщення, а таке на підставі права власності належить ОСОБА_1, тому, останній має право витребувати своє майно та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження нежитловим приміщенням в АДРЕСА_1 і для відновлення порушеного права власності ОСОБА_1, слід зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити займане ними нежитлове приміщення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів державного мита у розмірі 586 грн. 30 коп. та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технісне забезпечення розгляду справи, слід задоволити, оскільки такі документально підтвердженні.
Щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, такі задоволенню не підлягають, оскільки підтверджень того, що позивачем вони були понесені в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 10-12,60,88,213,215,218 ЦПК України,
ст.ст. 316,317,319,321,386,387,391,400 ЦК України суд,
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Сколівського споживчого товариства про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням задоволити частково.
Зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити займане ними нежитлове приміщення по вул. АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 586 грн. 30 коп. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Гуменна Н.М.