АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого судді Галичанського А.Д.
суддів: Перепелюк Л.М., Лисака І.Н.
секретар Злой В.П.
за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Багіра» та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та Приватного підприємства «Багіра» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_1 в лютому 2010 року звернувся в суд з указаним позовом до відповідача. Зазначав, що 02.12.2009 року він керував автомобілем «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_3 в напрямку м.Чернівці з м.Сторожинець. В с.Заволока йому на зустріч рухався автобус марки «ПАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який здійснюючи обгін виїхав на зустрічну смугу руху та внаслідок чого допустив зіткнення з його автомобілем та заподіяв його пошкодження. Просив стягнути з ПП«Багіра» на його користь 51348, 18 коп. матеріальної шкоди, 5000 моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Багіра» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 51348 грн. 18 коп.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі приватне підприємство «Багіра» просить скасувати вищезазначене рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати вищезазначене рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача ПП «Багіра» моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.
Зазначає, що неправильність рішення полягає в тому, що судом безпідставно відмовлено у стягненні з відповідача моральної шкоди, чим порушено норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_5 02.12.2009 року о 17 год. 10 хв.. керуючи автомобілем марки «ПАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 по автодорозі в с.Заволока Сторожинецького району Чернівецької області при об’їзді перешкоди не переконався в безпечності даного маневру, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_3. під керуванням ОСОБА_4, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, в результаті чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., що вбачається із постанов Апеляційного суду Чернівецької області від 04.02.2010 року та від 08.06.2010 року. В результаті даного ДТП автомобіль марки «Volkswagen Polo»був пошкоджений.
Згідно довіреності від 11.10.2009 року ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_7, уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вчиняти від його імені дії щодо належного ОСОБА_7 автомобіля марки «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_3, для чого їм надав право окрім іншою укладати від імені власника договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування транспортним засобом та інше.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_5 працює на ПП «Багіра» водієм та 08.12.2009 року здійснював перевезення на автобусі марки «ПАЗ» д.н.з.НОМЕР_1 на маршруті сполученням «Чернівці-Спаська», тобто встановлено факт наявності трудових відносин між ПП «Багіра» із відповідачем ОСОБА_5
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автобус марки «ПАЗ» д.н.з. НОМЕР_1, 2004 року випуску є власністю ОСОБА_9 Як вбачається із договору позички від 11.09.2009 року ОСОБА_9 (позичкодавець) надав в безоплатне користування ПП «Багіра» (користувачу) автобус пасажирський марки «ПАЗ» д.н.з.НОМЕР_1, 2004 року випуску для перевезення пасажирів терміном на п'ять років до 11.09.2014 року.
Встановлено, що згідно схеми маршруту сполучення «Чернівці-Спаська №209» перевезення по якому здійснюються ПП «Багіра» та розкладу руху автобусів на даному маршруті, даний маршрут проходить через с.Заволока Сторжинецького району Чернівецької області. Згідно розкладу руху автобусів на вказаному маршруті, який погоджено Чернівецьким Центром Автомобільного транспорту 26.10.2009 р., Сторожинецькою РДА. та затверджено Головним управлінням розвитку архітектури та інфраструктури Чернівецької ОДА 27.10.2009 року, перевезення на даному маршруті здійснюється автобусами ПП «Багіра» марки «ПАЗ» 32 рейсами у 3 виїзди, і відповідно 2 зміна 1 виїзду останній на добу заїзд у м.Чернівці здійснюється о 21 год. 10 хв., а 2 зміна 2 заїзду о 22 год. 00 хв.
Як встановлено зі звіту №42-0033/1209 від 18.12.2009 року про визначення вартості матеріального збитку завданого після ДТП, ОСОБА_4 було завдано матеріальну шкоду на суму 51348,18 грн.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовлено за недоведеністю.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди суд в мотивувальній частині посилався на ч.2 ст.1187 ЦК України, як на підставу задоволення позову.
Однак, згідно встановлених судом обставин справи, спір виник з відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки і регулювання зазначених спірних правовідносин передбачено п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, а тому слід виключити з мотивувальної частини посилання на ч.2 ст.1187 ЦК України, як на підставу задоволення позову і позов в цій частині задовольнити на підставі п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України.
Крім того, вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди та стягуючи на користь позивача 51348 грн. 18 коп., суд не звернув уваги на те, що відповідно до полісу № ВС 8469933 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника іноземних транспортних засобів ПП «Багіра» ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 25500 грн. і у відповідності до ст.988 ЦК України страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
За таких обставин розмір відшкодування матеріальної шкоди слід визначити за вирахуванням даної суми та стягненню підлягає сума, яка перевищує ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого, що становить – (51348, 18 грн. – 25848,18 грн.).
На підставі ст.ст.79,88 ЦПК України підлягає і зміні розмір судових витрат позивачеві пропорційно до розміру пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 258 грн.48 коп. та 8 грн.50 коп. судового збору.
Підтверджених в апеляційному суді документально витрат позивача, пов’язаних з визначенням вартості матеріального збитку, завданого йому внаслідок ДТП в сумі 500 грн. та на ІТЗ в сумі 120 грн., а всього судових витрат на загальну суму 886,98 грн.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди суд виходив з недоведеності заподіяння йому моральної шкоди та відхилив його доводи, якими він обґрунтовував свої вимоги в цій частині.
Однак, з таким висновком суду погодитися не можна з огляду на таке. Згідно ст.ст.23,1167,396,ч.3ст.386 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає в моральних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
З врахуванням встановлених судом обставин потерпілий ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, який був пошкоджений внаслідок винних дій водія іншого транспортного засобу – ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з ПП «Багіра» та допустив ДТП під час виконання трудових обов’язків.
Загальновідомою є та обставина, що потерпілий, який є учасником ДТП зазнає стрес і душевні страждання у зв’язку із пошкодженням майна, а тому ОСОБА_4 має право на відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру правопорушення, душевних страждань потерпілого, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, з врахуванням вимог розумності і справедливості визначає його розмір в сумі 1000 грн.
Доводи апеляційної скарги ПП «Багіра» про те, що відшкодувати шкоду виходячи з ч.1 ст.1166 та ч.2 ст.1188 ЦК України має співвідповідач ОСОБА_5, а ОСОБА_1 є неналежним позивачем є помилковими і спростовуються ч.1 ст.1172 та ст.ст.396,386 ЦК України, згідно яких юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, без його доручення.
Суд першої інстанції вірно, на підставі аналізу письмових доказів прийшов до висновку, що ОСОБА_5 вчинив ДТП під час виконання ним трудових обов’язків, а пояснення представника відповідача що ДТП вчинене не при виконанні трудових обов’язків, як і письмові докази на які він посилається, є суперечливими. Так, згідно дорожнього листа від 02.12.2009 року водій ОСОБА_5 працював у першу зміну, а згідно розкладу руху автобусів на маршруті Чернівці - Спаська № 209 від 16.07.2009 року він працював у другу (а.с.23-59), а тому суд правильно відхилив ці докази, як належні та допустимі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ПП «Багіра» не дають підстав для її задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Багіра» задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2010 року в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат змінити і зменшити суму, стягнуту з Приватного підприємства «Багіра» на користь ОСОБА_10 на відшкодування матеріальної шкоди до 25848, 18 грн. (двадцять п’ять тисяч вісімсот сорок вісім).
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2010 року в частині відмови в стягненні моральної шкоди скасувати. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Багіра» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. (одна тисяча).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: