Справа № 2-5375/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Кривицькій К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за  позовом  ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Структурного  підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель і споруд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з квартирної плати ти плати за комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що  в АДРЕСА_1 зареєстрована та мешкає відповідачка, яка користується послугами позивача, однак не вносить вчасно оплату за надані  послуги, у зв'язку з чим, за нею утворилась заборгованість за період з серпня 2001 року  по грудень 2004 року в розмірі 420 грн.,  яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов  до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1, є основним відповідальним наймачем в АДРЕСА_1, та користується послугами позивача, однак оплату здійснює несвоєчасно, в результаті чого утворилась заборгованість за період часу з серпня 2001 року по грудень 2004 року, яка на сьогоднішній день не сплачена.

Відповідно до ст.ст. 257, 267 ЦК України  загальна позовна  давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується  судом лише  за заявою сторони у спорі, зробленою  до винесення  ним рішення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона  зобов’язана довести  ті обставини  на які вона  посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають  обставини, які  мають значення для ухвалення рішення  у справі. Доказування не може ґрунтуватися  на припущеннях.

Представником позивача не надано суду достатньо доказів та письмових підтверджень, що відповідач своїми діями перервав плин строку позовної давності, а також не обґрунтував, чому з вимогою про стягнення заборгованості за період з 2001 по 2004 рік вони звернулися саме у 2010 році.

Таким чином, аналізуючи у сукупності докази надані в обґрунтування позивних вимог та заперечень на них, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено у зв’язку із пропуском строку позовної давності без поважних причин.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 257, 267 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :  

В задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу  з експлуатації та ремонту будівель і споруд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі  та платі за комунальні послуги   –   в і д м о в и т и.  

 Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: