АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого судді Галичанського А.Д.
суддів: Кулянди М.І., Міцнея В.Ф.
секретар Турман Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення діяльності, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, перенесення бджолиної пасіки, за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2010 року позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 перенести всі наявні вулики із бджолиними сім’ями із земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за межі житлового масиву м.Заставна на відстань не менше 300 метрів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.
Посилаються на те, що не погоджуються з рішенням суду першої інстанції з причин невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3, земельна ділянка в АДРЕСА_3 належить позивачу ОСОБА_2, а земельна ділянка в АДРЕСА_4 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 відповідно до державних актів про право власності на земельні ділянки, виданих міською радою 24.11.2009 р. Загальна площа земельних ділянок, які належать відповідачу ОСОБА_4 становить 0,1255 га, із них для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,1000 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,0255 га. Земельні ділянки сторін по справі є сусідніми та мають спільну межу. На земельній ділянці, що належить відповідачу ОСОБА_4 розташована пасіка в кількості 52 вулики з відповідною кількістю бджолосімей. Будинок, в якому проживають відповідачі належить ОСОБА_4 згідно договору дарування від 30.03.2004 року.
Встановлено, що дана пасіка знаходиться на невеликій відстані від домоволодінь позивачів. Відповідачка ОСОБА_5 є власником пасіки. За згодою відповідача ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_5 розмістила пасіку на належній йому земельній ділянці площею 0,0255 га, яка надана для особистого селянського господарства, тобто не за цільовим призначенням.
Відповідачі, на виконання вимог комісії Заставнівської міської ради встановили огорожу по межі між пасікою та сусідніми земельними ділянками висотою понад 3 метри.
Головним державним санітарним лікарем Заставнівського району в травні 2009 року за звернення мешканців м.Заставна винесено припис про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що земельні ділянки позивачів розташовані на шляху руху бджіл від земельної ділянки ОСОБА_4 до медоносних полів і протягом весняно-літнього періоду, рухаючись від напрямку пасіки до цих полів, вони перетинають земельні ділянки позивачів, і відповідно, певна кількість бджіл може затримуватись на них.
Встановлено, що в червні 2009 року ОСОБА_3 звертався за медичною допомогою до лікаря офтальмолога Заставнівської райполіклінніки за фактом укусів бджіл.
Відповідачі постійно надавали як позивачам, так і іншим сусідам захисні засоби для використання їх в роботі біля своїх будинків.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що вони підлягають відхиленню з наступних підстав.
Вищезазначені обставини встановлені судом на підставі повно і всебічно з’ясовних обставин на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними та допустимими доказами, що були досліджені в судовому засіданні і судом дана їм вірна юридична оцінка.
До встановлених таким чином правовідносин суд застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Доводи апеляційних скарг про порушення судом вимог ЦПК України при допиті свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 спростовуються розписками зазначених свідків та їх письмовими присягами (а.с.173-178).
Суд, врахувавши мінімальну відстань від розташування пасіки відповідачів до господарств позивачів обґрунтовано прийшов до висновку про те, що укуси позивачам наносять бджоли з пасіки відповідачів, а їх доводи про нанесення укусів бджолами з інших пасік є гіпотетичними і не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Суд вірно послався, як на докази укусів бджіл на акт судмедогляду ОСОБА_3 та довідку Заставнівської центральної районної лікарні (а.с.38,194). Посилання на акт СМО № 229-с від 01.07.2009 року, в якому відображені наявні у ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження внаслідок укусів бджіл, є у письмовому доказі - висновку дільничного інспектора Заставнівського РВ УМВС від 03.07.2009 року (а.с.38).
Статтею 8 ЦК України встановлено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
За таких обставин суд обґрунтовано застосував до спірних правовідносин наказ МОЗ України № 173 від 19.06.1996 р., а доводи скарги, що його вимоги діють тільки по відношенню до державних та колективних підприємств спростовуються вищезазначеною нормою.
Інші доводи скарги не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно