Справа № 2 - 1807/10

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 р.                      Ковельський міськрайсуд Волинської обл.      

           в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М.,

                           при секретарі: Щесюк Н.И.,

                           за участю: позивача ОСОБА_1,

                                              відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи тим, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі з 23.11.03 р.. Від даного шлюбу є одна неповнолітня дитина - син ОСОБА_3, 2004 р. н. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Працює та має фіксований доход. Просить позов задовольнити, стягнути аліменти у розмірі 1/3 частини заробітної плати та інших видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, визначеного законодавством для дитини певного віку. Просить позов задовольнити, допустити звернення рішення до негайного виконання.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю, обгрунтувавши їх вищенаведеними доводами, суду додатково пояснила, що відповідач добровільно періодично надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, однак, після розірвання шлюбу бажає, щоб аліменти було стягнуто за судовим рішенням, так як дитина фактично проживає з нею. Просить позов задовольнити.  

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що дійсно, з відповідачем перебуває у шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в даний час проживає фактично з позивачем. Не заперечує проти того, щоб з нього було стягнуто аліменти на утримання даної дитини, однак, заперечує проти того, що не надає матеріальної допомоги позивачеві на утримання дитини добровільно. Працює та має фіксований доход, інших утриманців не має, стан його здоров»я – задовільний.  

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до часткового задоволення.

Як вбачається з пояснень сторін та стверджується копією свідоцтва про одруження повторногоНОМЕР_2, виданого 06.07.10 р. відділом рацс по м. Ковелю Волинської обл. Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської обл., а/з № 615, сторони перебувають у шлюбі з 23.11.03 р.

 Із копії свідоцтва про народження: НОМЕР_11, виданого 16.05.05 р. відділом рацс по м. Ковелю Волинської обл. Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської обл., слідує, що від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., який, як стверджується копією довідки № 1 832 від 22.06.09 р., виданої РЖКП № 1 (м. Ковель), проживає в даний час разом з позивачем у складі її сім»ї без реєстрації.

У відповідності із ст.180 СК України, батьки зобов”язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

          Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду  у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

  У відповідності із ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька дитини, що буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

 Враховуючи те, що позивач має на утриманні неповнолітню дитину, працює, його доход є фіксованим , інших утриманців не має, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу відповідача. Доцільно визначити цю частку у розмірі ?, частково задовольнивши позовні вимоги позивача.

    На думку суду, рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

    Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на доход держави.

    Керуючись ст.ст.10, 60, 213-218, 88 ЦПК України, ст.ст.180,182,192 СК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Стягувати із ОСОБА_2 , 1980 р. н., на користь ОСОБА_1 , 1983 р. н., на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,.  у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 жовтня 2010 р. та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.

    Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на доход держави 51 (п»ятдесят одну) грн. судового збору та  120 (сто двадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справ, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Головуючий:

.