Справа № 2 – 891/10.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ.

    «29» червня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

     Головуючого – судді     Шестакової З.С.,

     при секретарі –               Пометій Є.Т.,

     за участю представника

            позивача –             Загной А.О.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів витрачених на навчання,

встановив:

    Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення грошових коштів витрачених на навчання.

    Свої вимоги мотивує тим, що між ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» та ОСОБА_2 був укладений договір №127/1/03 від 13.08.2003 року.

    Відповідно до умов договору ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» взяло на себе зобов’язання направити ОСОБА_2 на навчання та оплатити навчання у Національній металургійній академії України за спеціальністю «Литейное – производство черных и цветных металлов», а студент ОСОБА_2 зобов’язується виконати усі вимоги учбово-професійної програми підготовки та графіку учбового процесу, а по закінченню в 30-ти денний термін прибути на завод та відпрацювати на ньому не менш ніж 5 років.

    Претензій відносно невиконання умов договору на адресу  ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» не надходило.

    В порушення умов договору №127/1/03 від 13.08.2003 року, відповідач ОСОБА_2 не з’вився на ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» для виконання умов договору.

    Також між ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» та ОСОБА_2 був укладений договір №58/01/07 від 23.04.2007 року.

    Відповідно до умов договору ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» взяло на себе зобов’язання направити ОСОБА_2 на навчання та оплатити навчання у Національній металургійній академії України за спеціальністю «Литейное – производство черных и цветных металлов», а студент ОСОБА_2 зобов’язується виконати усі вимоги учбово-професійної програми підготовки та графіку учбового процесу, а по закінченню в 30-ти денний термін прибути на завод та відпрацювати на ньому не менш ніж 5 років.

    Претензій відносно невиконання умов договору на адресу  ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» не надходило.

    В порушення умов договору №58/01/07 від 23.04.2007 року, відповідач ОСОБА_2 не з’вився на ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» для виконання умов договору.

    Відповідно до умов вищезгаданих договорів у випадку порушення ОСОБА_2 умов п.2.1.2 договорів, він зобов’язаний відшкодувати заводу понесені збитки, в тому числі суму перераховану за його навчання.

    В період з 2003 року по 2007 рік за навчання ОСОБА_2 була сплачена  ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» на користь учбового закладу суму у розмірі 16300,00 грн. Також у вищезазначений період за студента ОСОБА_2 був сплачений податок у розмірі 1705,87 грн.

    Також у зв’язку з невиконанням умов договору та відповідно із вимогами ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних у розмірі 134,67 грн.

    Таким чином станом на 03.10.2008 року заборгованість ОСОБА_2 перед ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» складає 18140,54 грн., а саме:

- 16300,00 грн. – сума сплачена за навчання;

- 1705,87 грн. – сума сплаченого податку;

- 134,67 грн. – три відсотки річних.

Враховуючи вищевикладене позивач просить задовольнити позов.

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Відповідач в судове засідання не з’явився,  про день слухання  справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Згідно ст. 526 ЦК України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, між позивачем та відповідачем були укладені договори №121/1/03 від 13.08.2003 року та №58/01/07 від 23.04.2007 року відповідно до яких відповідач був направлений для навчання до Національної металургійної академії України за спеціальністю «Литейное – производство черных и цветных металлов».

Відповідно до умов договорів ОСОБА_2 зобов’язувався виконати усі вимоги учбово-професійної програми підготовки та графіку учбового процесу, а по закінченню в 30-ти денний термін прибути на завод та відпрацювати на ньому не менш ніж 5 років.

Відповідач взяті на себе зобов’язання згідно договорів не виконав в зв’язку з чим станом на 03.10.2008 року у відповідача перед ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» склалась заборгованість у розмірі 18140,54 грн.. а саме: 16300 грн. – сума сплачена за навчання, 1705,87 грн. – сума сплаченого податку, 134,67 грн. – три відсотки річних.

Суд  розглянувши матеріали справи приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов договорів №121/1/03 від 13.08.2003 року та №58/01/07 від 23.04.2007 року мав обов’язок після проходження навчання, відпрацювати не менш як п’ять років у ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури», враховуючи те, що відповідач порушив свої зобов’язання у нього з’явився обов’язок відшкодувати позивачу витрати пов’язанні з проходженням навчання та отриманням відповідної кваліфікації.

    Також суд вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 207,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10,11,14,15,88,212,213-215,218,224,227,228 ЦПК України, ст. 526,625 ЦК України, суд

вирішив:

    Позов Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів витрачених на навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» вартість витрат пов’язаних з його навчанням згідно договорів №121/1/03 від 13.08.2003 року та №58/01/07 від 23.04.2007 року у розмірі 18140,54 грн., судовий збір у розмірі 207,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього до стягнення 18377 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 64 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка, у свою чергу, може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд, або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: