Справа № 2 – 506/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    «14» липня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді Шестакової З.С.

    при секретарі –           Пометій Є.Т.

    за участю:

 позивача –           ОСОБА_1

    відповідача -           ОСОБА_2

    представника третьої особи – Денисова О.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання дитини, посилаючись на наступні обставини.

    Він з 31.08.2002 року перебував у  шлюбі з ОСОБА_2, зареєстрованому у відділі РАЦС Нікопольського міського Нікопольського міського управління юстиції, актовий запис № 544.

    Згідно Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.11.2007 року, шлюб між ними було розірвано.

    Від даного шлюбу подружжя має доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом із позивачем, відвідує дитячий садочок №38 «Малятко», 7 групу «Дружная семейка».

    Порозуміння з відповідачем стосовно місця проживання дитини не досягнуто.

    Він як батько, виконує усі зобов’язання та вважає, що донька потребує у його турботі, усі питання завжди вирішує з ним, в силу свого віку та характеру прив’язана до нього, бабусі та вважає їх своєю сім’єю.

    Він має постійне місце проживання, роботу, без шкідливих звичок, відповідач дитиною не цікавиться, живе тільки своїми проблемами, а тому на його думку можливо встановити місце проживання дитини з ним.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов.

    У судовому засіданні позивач позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

    Відповідач в судовому засіданні проти встановлення місця проживання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 не заперечувала.

    Представник третьої особи у судовому засіданні просив позов задовольнити.

    Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Згідно ч. 1 ст. 161 СК України  якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

    Під час вирішення спору щодо місця проживання  малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

    Як було встановлено судом,  позивач із відповідачкою перебували у шлюбі, який на даний момент є розірваний. Від даного шлюбу подружжя має доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом із позивачем (а.с.5).

    З того часу дитина постійно проживає з батьком. Він створює для доньки гарні умови проживання, займається її вихованням та навчанням.

    Позивач створює всі умови для нормального розвитку та навчання дитини: водить дитину до дитячого садку, дитина завжди охайна, має змінний сезонний одяг (а.с.12).

    Як вбачається з виробничої характеристики на позивача, він ініціативний, висококваліфікований робітник, порядна та щира людина, завжди намагається допомогти у скрутній ситуації, підтримує рівні стосунки з усіма колегами (а.с.18).

    Згідно висновку Виконавчого комітету Нікопольської міської ради визначення місця проживання дитини з батьком – позивачем є доцільним.

    Суд, даючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

    По-перше, суд вважає, що позивач сумлінно ставиться до виконання своїх батьківських обов’язків, створює належні умови для нормального розвитку, виховання та навчання дитини і має з нею доброзичливі стосунки.

    По-друге, суд вважає, що відповідач неналежним чином ставиться до виховання своєї дитини не виявляє батьківського піклування та турботи щодо неї.

    Ці висновки суду ґрунтуються на вивчених матеріалах справи, поясненнях сторін. Тому суд, виходячи із найвищих інтересів малолітньої ОСОБА_4, вважає за необхідне визначити їй місце проживання разом із батьком, поскільки  це найбільше відповідає її інтересам та сприяє нормальному розвитку та вихованню як повноцінного члена суспільства.

    До того ж  в судовому засіданні відповідач не заперечувала проти визнання місцем проживання їх доньки ОСОБА_4 з батьком про, що власноруч написала заяву.

    Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 161 СК України, ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215 ЦПК України, суд

                               ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити у повному обсязі.

    Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Нікополя Дніпропетровської області з її батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому, - за постійним місцем проживання ОСОБА_1.

    На рішення може бути подана апеляція  до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути, у свою чергу, подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    СУДДЯ: