Справа № 2-4161/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    «09» липня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

    Головуючого – судді Шестакової З.С.

    при секретарі –           Пометій Є.Т.

    за участю позивача -  ОСОБА_1

    відповідача –               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

    Він перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 06.10.2001 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №641.

    Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    З березня 2010 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через несумісні характери та погляди на життя, що призводило до непорозуміння одне одного.

Враховуючи той факт, що шлюбні стосунки фактично припиненні, бажання примиритися немає, позивач просить суд задовольнити позов.

    Позивач у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

    Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України  , « Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ».

    Як було встановлено судом, позивач перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 06.10.2001 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №641 (а.с.4).

    Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

    З березня 2010 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через несумісні характери та погляди на життя, що призводило до непорозуміння одне одного.

    Майнового спору у подружжя немає. Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.

    Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 110,112 СК України, ст.ст. 10,11,14,15, 213-215, ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 06.10.2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №641 - розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1  державне мито у розмірі 17 грн. на користь держави, а ОСОБА_2  від сплати держмита звільнити.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: