Справа № 2-3997/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    «15» червня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

    Головуючого – судді Шестакової З.С.

    при секретарі –           Пометій Є.Т.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    Позивач звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

    Вона перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 26.12.2007 року, зареєстрованому у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис №3064.

    Від даного шлюбу подружжя має дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    З січня 2010 року подружжя припинило фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства оскільки за своїми характерами вони абсолютно протилежні люди.

    Враховуючи той факт, що бажання примиритися у подружжя не має, спільного господарства не веде, позивач просить суд задовольнити позов.

    Позивач у судовому засіданні не з’явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає, просить задовольнити його.

    Відповідач у судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Розглянувши заяви сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, «Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення».

    Як було встановлено судом, позивач перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 26.12.2007 року, зареєстрованому у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис №3064 (а.с.4).

    Від даного шлюбу подружжя має дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

    З січня 2010 року подружжя припинило фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства оскільки за своїми характерами вони абсолютно протилежні люди.

      Майнового спору між подружжям немає. Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.

    Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 110,112 СК України, ст.ст. 10,11,14,15, 213-215, ЦПК України , суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26.12.2007 р. у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис №3064 - розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 грн. на користь держави, а ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: