Справа № 2 – 3741/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    «16» червня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді  Шестакової З.С.

    при секретарі –       Пометій Є.Т.

    за участю:

позивача –                   ОСОБА_1

    представника

відповідача –       Вінтоняк Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

    Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини.

    Згідно договору довічного утримання від 25.04.2002 року, посвідчений Пахомовською Ж.М приватним Нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу  - ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 житловий АДРЕСА_1

    09.08.2003 року після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помирає. Після її смерті виявилось, що вищевказаний житловий будинок розташований на приватизованій ОСОБА_4 земельній ділянці площею 0.0557 га, для обслуговування житлового АДРЕСА_1

    Враховуючи той факт, що позивач правомірно володіє вказаним житловим будинком, просить суд визнати за нею ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.0557 га розташований по АДРЕСА_1

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав на його задоволені наполягав.

    Представник виконавчого комітету Нікопольської міської ради у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову.

    Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Згідно ч.1   ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

    Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

    Як було встановлено судом, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 25.04.2002 року було укладено договір довічного утримання (а.с.5). Відповідно до умов договору ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_1 житловий АДРЕСА_1

09.08.2003 року після укладення шлюбу ОСОБА_1. змінила прізвище на ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помирає. Після її смерті позивач дізналася, що вищевказаний житловий будинок розташований на приватизованій ОСОБА_4 земельній ділянці площею 0.0557 га, для обслуговування житлового АДРЕСА_1 в м. Нікополі Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку (а.с.8).

    З урахуванням викладених обставин  суд дійшов висновку, що позивач правомірно володіє житловим АДРЕСА_1, в м. Нікополі Дніпропетровської області, а тому в силу ч.1. ст. 377 його позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 377 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,88,212,213-215,217,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.0557 га, що розташована по АДРЕСА_1

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: