Справа № 2-3715/10.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
«16» липня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – судді Шестакової З.С.
при секретарі – Пометій Є.Т.
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новософіївської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач звернулась до суду із позовом про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та банківський вклад в порядку спадкування за заповітом.
Свої вимоги мотивує тим, що її бабусі, ОСОБА_2, на праві приватної власності належала Ѕ частина житлового АДРЕСА_1 та грошові вклади на рахунку №НОМЕР_1 у філії 8170/022 державного ощадного банку с. Новософієвка.
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт від 17.08.1998 року, яким все належне їй майно на випадок своєї смерті заповіла позивачу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.
Спадкоємцем за заповітом після її смерті є позивач. Інших спадкоємців за заповітом чи законом немає.
03.02.2010 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, поскільки вона не надала документ, який підтверджує право власності спадкодавця на спірний житловий будинок.
На час смерті ОСОБА_2 позивач проживала разом з нею у житловому АДРЕСА_1 де продовжує жити на даний час.
Враховуючи ту обставину, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, має право на спадкове майно, однак належним чином не може посвідчити своє право власності на нього, вона просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, не залежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, бабусі позивача, ОСОБА_2, на праві власності належала Ѕ частина житлового АДРЕСА_1 та грошові вклади на рахунку №НОМЕР_1 у філії 8170/022 державного ощадного банку с. Новософієвка.
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт від 17.08.1998 року, яким все належне їй майно на випадок своєї смерті заповіла позивачу (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.10). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.
Спадкоємцем за заповітом після її смерті є позивач. Інших спадкоємців за заповітом чи законом немає.
03.02.2010 року позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, поскільки вона не надала документ, який підтверджує право власності спадкодавця на спірний житловий будинок (а.с.12).
На час смерті ОСОБА_2 позивач проживала разом з нею у житловому АДРЕСА_1 де продовжує жити на даний час.
Згідно довідки Комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» №2495 від 24.02.2010 року житловий будинок з надвірними АДРЕСА_1 зареєстрований за:
- Ѕ частина за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.1992 року;
- Ѕ частина за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.03.1997 року.
Суд, даючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, дійшов висновку про те, що позивач є спадкоємцем спірного майна за заповітом, має намір прийняти спадщину, право власності спадкодавця на спадкове майно підтверджується матеріалами справи, а саме: довідкою КП «НМБТІ», копією договору купівлі-продажу від 03.11.1992 року та копією ощадної книжки, від спадкування не усувалася, а тому його позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218,224,227,228 ЦПК України, суд –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новософіївської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- Ѕ частину житлового будинку з надвірними АДРЕСА_1 Дніпропетровської області у порядку спадкування за заповітом після смерті її бабусі, ОСОБА_2;
- грошовий вклад, що знаходяться у філії ВАТ " Державний Ощадний банк України" 8170/022 в с. Навософіївка, який знаходяться на рахунку №НОМЕР_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті її бабусі, ОСОБА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом 10 днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: