Справа № 1- 463 

                                                                          2010 рік 

                                     В И Р О К 

                             І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И 

     01 жовтня 2010 року                           Броварський міськрайонний суд Київської області 

      в складі: головуючого                                       - судді Кічинської О.Ф.  

              при секретарі                                      - Глушко І.М.  

              з участю прокурора                                 - Зейналова А.Е.                                                                                      

                      потерпілого                               - ОСОБА_1  

   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  

                  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з  

                  повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, заре -  

                  єстрованого АДРЕСА_1 Київської області, проживаючого 

                  АДРЕСА_2 Київської області, не судимого,  

     у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, - 

 В С Т А Н О В И В  : 

    Підсудний ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна за наступних обставин. 

    20.07.2010 року, близько 08 години, ОСОБА_2, перебуваючи за місцем роботи - в складському приміщенні ТОВ "ЕКО", що по вул. Вокзальній, 52 в м. Бровари Київської області, попросив у співробітника ОСОБА_1 для тимчасового використання належний останньому мобільний телефон. Вийшовши з чужою річчю з приміщення складу для здійснення дзвінка, підсудний вирішив таємно її викрасти для подальшого особистого використання. Реалізовуючи протиправний намір і скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 20.07.2010 року, близько 08 години 10 хвилин, утримуючи при собі мобільний телефон марки "Nokia N-73" вартістю 1 440 грн., безперешкодно залишив територію підприємства, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_1 матеріальні збитки на вказану суму.   

    Допитаний судом підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині за обставин, викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив, що протягом липня 2010 року, проходячи стажування в ТОВ "ЕКО", він неодноразово користувався мобільним телефоном комплектувальника ОСОБА_1 для здійснення дзвінків співмешканці ОСОБА_3, з"єднання з якою, як абонентом МТС, з вказаного засобу зв"язку було безкоштовним. 20.07.2010 року, перебуваючи за місцем роботи, він попросив у співробітника телефон для розмови зі співмешканкою, з цією метою залишив облаштоване камерами відеоспостереження складське приміщення, в якому заборонялось використовувати телефони. Не додзвонившись ОСОБА_3, деякий час розглядав чужу річ, після чого вирішив її викрасти для особистого використання, оскільки на той час близько місяця не мав мобільного телефону і коштів на його придбання. Переконавшись у відсутності поблизу ОСОБА_1 та сторонніх осіб, які б могли перешкодити реалізації його наміру, поклав телефон марки "Nokia N-73" до кишені й залишив територію підприємства, в ході слідування додому вимкнув апарат і вилучив з нього дві сім-картки. За місцем проживання він усвідомив протиправність своїх дій, хотів повернути чуже майно, однак соромився і боявся помсти з боку працівників ТОВ "ЕКО", через декілька днів звернувся до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області з явкою з повинною і видав викрадений телефон. Про себе підсудний повідомив, що проживає з матір"ю, вітчимом і співмешканкою, неофіційно працює, неправомірність скоєного усвідомив та належні висновки зробив.  

    Враховуючи те, що підсудним і потерпілим не оспорювались фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, роз"яснивши підсудному ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_1 положення ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують винну особу. 

     Органом досудового слідства злочинні дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна, його вина доведена повністю, тому за вказаною статтею суд призначає підсудному покарання. 

    Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, думку потерпілого, що претензій матеріального й морального характеру до підсудного не має, просить обрати йому несувору міру покарання, не пов"язану з ізоляцією від суспільства, дані про особу ОСОБА_2, який уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку лікарів психіатра і нарколога не перебуває. Пом"якшуючою покарання винної особи обставиною є щире каяття. Обтяжуючих покарання підсудного обставин судом не встановлено. 

    Приймаючи до уваги обставини справи, відомості про особу ОСОБА_2, що офіційно не працює і не має прибутків та майна, на які може бути звернуто стягнення, суд вважає неможливим застосування до останнього передбачених санкцією ст.185 ч.1 КК України покарань у вигляді штрафу або виправних робіт, тому призначає йому покарання у вигляді громадських робіт.  

 

   Цивільний позов у справі не заявлявся, судові витрати відсутні. Речовий доказ - мобільний телефон "Nokia N-73", що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, доцільно залишити в користуванні власника.  

    

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, - 

                    

З А С У Д И В : 

 ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 80 ( вісімдесяти ) годин громадських робіт.  

    Обрану в ході досудового слідства міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили залишити без змін.  

    Речовий доказ - мобільний телефон "Nokia N-73", що переданий на зберігання ОСОБА_1 - залишити в користуванні потерпілого. 

       Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6 місяців з моменту набрання ним законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.  

  Суддя                 О.Ф.Кічинська