Судове рішення #11810855

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 1360 / 2010 р.             Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко Л.І.

                                                                        Суддя-доповідач:  Приймак В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 травня 2010 р.                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:       Боєвої В.В.,

суддів:                  Приймака В.М.,

                              Денисенко Т.С.,

при секретарі:      Остащенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

У позові зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_8, який є його батьком.

Окрім нього право на спадок мають – донька померлого ОСОБА_4  та дружина ОСОБА_3.

Остаточно уточнивши свої позовні вимоги у судовому засіданні, позивач просив суд визнати за ним право власності:

на автомобіль Ланос Д4, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 видане 26.04.2004 року Запорізьким МРЄО-1;

на грошові кошти, що знаходяться на рахунку  НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відкритих на ім’я ОСОБА_8 в ЗАО «Приватбанк» у сумі 24000 грн.;

на 1/3 частини земельної ділянки, площею 1,96 га. на території Розумівської сільської ради;

на 1/3 цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складається з частини будівлі літ. А, а саме холодильної камери № 19 площею 15,0 кв.м., коридору № 20 площею 7,8 кв.м., котельні № 21 площею 5,4 кв.м., кухні № 22 площею 10,5 кв.м., коридору № 23 площею 5,3 кв.м., коридору № 24 площею 2,6 кв.м., коридору № 25 площею 5,47 кв.м., коридору № 26 площею 13,0 кв.м., складу № 27 площею 43,2 кв.м., коридору № 28 площею 1,5 кв.м., туалету № 21 площею 1,5 кв.м., кімнати № 29 площею 25,3 кв.м., вмивальника № 30 площею 1,5 кв.м., туалету № 31 площею 1,5 кв.м., вмивальника № 32 площею 1,0 кв.м., туалету № 33 площею 1,0 кв.м., душової № 34 площею 1,0 кв.м., туалету № 35 площею 1,07 кв.м., торгового залу № 36 площею 27,7 кв.м.; літ. Г – площею 13,2 кв.м., частини літ. Б – приміщення № 1 площею 30,26 кв.м.

Виділити в натурі й визнати окремим об’єктом нерухомості частини будівлі літ. А розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що включає приміщення: холодильної камери № 19 площею 15,0 кв.м., коридору № 20 площею 7,8 кв.м., котельні № 21 площею 5,4 кв.м., кухні № 22 площею 10,5 кв.м., коридору № 23 площею 5,3 кв.м., коридору № 24 площею 2,6 кв.м., коридору № 25 площею 5,47 кв.м., коридору № 26 площею 13,0 кв.м., складу № 27 площею 43,2 кв.м., коридору № 28 площею 1,5 кв.м., туалету № 21 площею 1,5 кв.м., кімнати № 29 площею 25,3 кв.м., вмивальника № 30 площею 1,5 кв.м., туалету № 31 площею 1,5 кв.м., вмивальника № 32 площею 1,0 кв.м., туалету № 33 площею 1,0 кв.м., душової № 34 площею 1,0 кв.м., туалету № 35 площею 1,07 кв.м., торгового залу № 36 площею 27,7 кв.м. з присвоєнням даному нежилому приміщенню реєстраційного номеру 1, загальною площею 169,84 кв.м.

Виділити в натурі й визнати окремим об’єктом нерухомості частини товарного складу літ. Б, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що включає приміщення № 1 площею 30,26 кв.м. з присвоєнням даному нежилому приміщенню реєстраційного номеру 1, загальною площею 30,26 кв.м.

Зобов’язати ОСОБА_6, за власний рахунок в будівлі літ. А розташованій за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні коридору № 25 площею 7,7 кв.м. встановити перегородку, оборудував таким чином приміщення площею 5,47 кв.м. (коридор № 25) та 2,23 кв.м. (коридор № 25а); закласти існуючий дверний отвір між приміщеннями торгового залу № 36 та коридором № 25; оборудувати дверний отвір між приміщенями торгового залу №  36 та утвореним приміщенням № 25 площею 5,47 кв.м.; по літ. Б – встановити перегородку, утворивши таким чином приміщення з площею 30.26 кв.м. (приміщення № 1) та 60,47 кв.м. (приміщення № 2).

Від інших позовних вимог відмовився.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2009 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на:

автомобіль Ланос Д4, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 видане 26.04.2004 року Запорізьким МРЄО-1;

грошові кошти, що знаходяться на рахунку  НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відкритих на ім’я ОСОБА_8 в ЗАО «Приватбанк» у сумі 24000 грн.;

1/3 частини земельної ділянки, площею 1,96 га. (паю в контурі 171,172 згідно схеми проекту поділу земель колективної власності на території Розумівської сільської ради;

1/3 цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складається з частини будівлі літ. А, а саме холодильної камери № 19 площею 15,0 кв.м., коридору № 20 площею 7,8 кв.м., котельні № 21 площею 5,4 кв.м., кухні № 22 площею 10,5 кв.м., коридору № 23 площею 5,3 кв.м., коридору № 24 площею 2,6 кв.м., коридору № 25 площею 5,47 кв.м., коридору № 26 площею 13,0 кв.м., складу № 27 площею 43,2 кв.м., коридору № 28 площею 1,5 кв.м., туалету № 21 площею 1,5 кв.м., кімнати № 29 площею 25,3 кв.м., вмивальника № 30 площею 1,5 кв.м., туалету № 31 площею 1,5 кв.м., вмивальника № 32 площею 1,0 кв.м., туалету № 33 площею 1,0 кв.м., душової № 34 площею 1,0 кв.м., туалету № 35 площею 1,07 кв.м., торгового залу № 36 площею 27,7 кв.м.; літ. Г – площею 13,2 кв.м., частини літ. Б – приміщення № 1 площею 30,26 кв.м.

Виділено в натурі й визнати окремим об’єктом нерухомості частини будівлі літ. А розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що включає приміщення: холодильної камери № 19 площею 15,0 кв.м., коридору № 20 площею 7,8 кв.м., котельні № 21 площею 5,4 кв.м., кухні № 22 площею 10,5 кв.м., коридору № 23 площею 5,3 кв.м., коридору № 24 площею 2,6 кв.м., коридору № 25 площею 5,47 кв.м., коридору № 26 площею 13,0 кв.м., складу № 27 площею 43,2 кв.м., коридору № 28 площею 1,5 кв.м., туалету № 21 площею 1,5 кв.м., кімнати № 29 площею 25,3 кв.м., вмивальника № 30 площею 1,5 кв.м., туалету № 31 площею 1,5 кв.м., вмивальника № 32 площею 1,0 кв.м., туалету № 33 площею 1,0 кв.м., душової № 34 площею 1,0 кв.м., туалету № 35 площею 1,07 кв.м., торгового залу № 36 площею 27,7 кв.м. з присвоєнням даному нежилому приміщенню реєстраційного номеру 1, загальною площею 169,84 кв.м.

Виділено в натурі й визнати окремим об’єктом нерухомості частини товарного складу літ. Б, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що включає приміщення № 1 площею 30,26 кв.м. з присвоєнням даному нежилому приміщенню реєстраційного номеру 1, загальною площею 30,26 кв.м.

Зобов’язано ОСОБА_6, за власний рахунок в будівлі літ. А розташованій за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні коридору № 25 площею 7,7 кв.м. встановити перегородку, оборудував таким чином приміщення площею 5,47 кв.м. (коридор № 25) та 2,23 кв.м. (коридор № 25а); закласти існуючий дверний отвір між приміщеннями торгового залу № 36 та коридором № 25; оборудувати дверний отвір між приміщенями торгового залу №  36 та утвореним приміщенням № 25 площею 5,47 кв.м.; по літ. Б – встановити перегородку, утворивши таким чином приміщення з площею 30.26 кв.м. (приміщення № 1) та 60,47 кв.м. (приміщення № 2).

Остаточно визнано право власності ОСОБА_6 (ІНН НОМЕР_2) в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_8 на:

- приміщення № 1 в адміністративній будівлі літ А, котельня літ а', склад літ. Г, приміщення № 1 товарного складу літ. Б, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5   звернулись до суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

         Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Відповідно до уточненої позовної заяви ОСОБА_6 від 01.10.2009 року  позивач заявив позовні вимоги щодо визнання за ним права власності на 59 000 грн., що перебувають в ЗАТ „ПриватБанк” та належать його покійному батьку ОСОБА_8

Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача в цій частині, суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на 24 000 грн.

Жодних посилань суду першої інстанції у судовому рішенні стосовно долі іншої грошової суми не має.

Позивач просив суд залишити у власності ОСОБА_3 у відповідних частках автомобіль Ланос; дачний будинок в ОСК „Прибережний”, 2/3 частини будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1; 2/3 частини земельної ділянки площею 1, 96 га, яка знаходиться на території Розумівської сільської ради; грошові кошти за винятком 59 000 грн., що знаходяться в ЗАТ КБ „ПриватБанк” за адресою: АДРЕСА_2; автомобіль ІЖ 2715; автомобіль ЗАЗ 1102; туристичне судно УЗВ „Днепр”.

У судовому засіданні 19.10.2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, відповідно до яких суд першої інстанції ухвалив рішення.

Разом з тим, у судовому рішенні суд зазначив про те, що позивач від інших позовних вимог відмовився.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Проте в матеріалах справи відсутня ухвала про прийняття відмови позивача від позову в частині позовних вимог та закриття провадження у справі в цій частині. Крім того, з рішення суду взагалі не зрозуміло від який позовних вимог позивач відмовився.

Зазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Крім того, у своїй заяві від 14.10.2009 року ОСОБА_3 зазначила про те, що вона визнає повністю позовні вимоги позивача, які викладені в уточненій позовній заяві від 30.09.2009 року.

Розглянувши справу та ухваливши рішення 19.10.2009 року суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача , які він уточнив у судовому засіданні 19.10.2009 року.

Зазначені обставини свідчать про те, ОСОБА_3 не була повідомлена щодо зміни позивачем позовних вимог, а тому суд першої інстанції не мав права розглядати уточнені позовні вимоги не повідомивши про це ОСОБА_3

Крім того, незважаючи на заяву ОСОБА_7 від 14.10.2009 року щодо подальшого розгляду цієї справи без її участі, суд першої інстанції повинен був належним чином повідомити про час і місце судового засідання, зокрема, 19.10.2009 року.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції фактично не вирішив спір по справі, не розглянув усі позовні вимоги позивача, не вирішив питання про визнання права власності за відповідачами на спадкове майно.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції по цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно уточнити позовні вимоги позивача, повідомити про них відповідачів по справі та розглянути спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при розділі спадкового майна суд першої інстанції у судовому рішенні повинен зазначити майно, яке є предметом розділу, визнати право власності на це майно та розділити його між кожним із спадкоємців, які є сторонами у справі.          

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2009 року по цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація