Справа № 2-532/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді             Дубовика П.В.

з секретарем                       Куничик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної адміністрації невиплачені  кошти, що передбачені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(надалі Закон) за період 01.01.1997 року по 11.03.2002 року в сумі 10631,51 грн., мотивуючи тим, що він отримував зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір невиплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.

Сторони в судове засідання не з’явились, але просять справу розглядати без їх участі, представник відповідача щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач з 02.07.1996 року по 11.03.2002 року працював в смт. Народичі  Житомирської області .

Відповідно до ст. 39 Закону позивач має право на відповідну доплату, яку отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.39 - 13,2 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, посвідчення потерпілого ЧАЕС та довідкою.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 3 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри  доплати і, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 1320 тис. крб. (13,2 грн. за гр. реф.).

            Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів, передбачених ст. 39 Закону за період з 01.01.1997 року по 11.03.2002 року, однак, оскільки не надано доказів щодо отримання ним у відповідача коштів протягом періоду часу з 01.08.2001 року по 31.10.2001 року в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити за безпідставністю..

Оскільки доплата за ст. 39 Закону провадиться працюючим на територіях радіоактивного забруднення, тобто входить в структуру оплати праці ( ст.100 КЗПП), то відповідно до ст. 233 КЗПП по позовах щодо порушення законодавства про оплату праці строк позовної давності не обмежений.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, смт. Народичі Житомирської області відноситься до зони безумовного (обов»язкового) відселення.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.09.1996 р. - 15 грн.,        

з 1.01.1998 р. - 45 грн.,        

з 1.07.1998 р. - 55 грн.,        

з 1.01.1999 р. - 74 грн.,    

з 1.04.2000 р. - 90 грн.,    

з 1.07.2000 р. - 118 грн.,    

з 1.01.2002 р. - 140 грн.,      

з 1.07.2002 р. - 165 грн.,    

В зв'язку  з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:

за ст.39 Закону:

за 1997 рік: 15x3х10-123,45=326,55 грн.;

за 1998 рік: 45x3x6+55x3x4-130,87=1339,13 грн.;

за 1999 рік: 74x3x10-132=2088 грн.;

за 2000 рік: 74x3x3+90х3х2+118x3x5-131,38=2844,62 грн.;

за 2001 рік: 118х3х9-118,8=3067,2 грн.;

за 2002 рік: 140х3х3-33,29=1226,71 грн.;

а всього за ст.39 Закону 10892,21 грн.

однак, позов підлягає задоволенню в межах позовних вимог в сумі 10631,51 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а від сплати судового збору - звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.1997 року по 31.07.2001 року й з 01.11.2001 року по 11.03.2002 року в сумі 10631,51 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за решту періоду відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Народицький районний суд може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення з направленням копії скарги до апеляційного суду Житомирської області.

СУДДЯ: