Справа 22ц-9859

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Максименко О.І.

Доповідач Басуєва Т.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року листопада 03 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Приходченко А.П., Демченко Е.Л.

при секретарі Качур Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Діоген» про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року, забезпечено позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу судді, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що судом при постановлені ухвали судом порушено норми процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно  до  ст. 151 ЦПК України  суд  за  заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії   розгляду справи,  якщо невжиття заходів  забезпечення  може утруднити чи  зробити  неможливим  виконання рішення  суду.

Суддя при постановлені ухвали про  забезпечення  позову не врахував вимог п.4  Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику  застосування  судами  цивільного процесуального  законодавства  при розгляді  заяв про забезпечення   позову»,  який  передбачає,  що вирішуючи  питання  про  забезпечення  позову, суд  має  брати  до  уваги  інтереси не тільки  позивача,  а й інших  осіб, права яких можуть бути  порушені у зв’язку із  застосування  відповідних  заходів.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, суддею першої інстанції накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 липня 2006 року.

Як зазначають апелянти в своїх скаргах, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2004 року (а.с. 24). І тому, квартира на яку накладено арешт, знаходиться у спільній власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно ст.ст. 60, 70 СК України.

Суддя першої інстанції при постановленні ухвали дані обставини належним чином не перевірив і наклав арешт на частку майна особи, яка не є стороною по справі, у зв’язку з чим апеляційний суд вважає, що ухвала судді згідно п. 2 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню, із відмовою в задоволені заяви ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 312 п. 2, 315 ЦПК України апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року скасувати та в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

        Судді: