Справа № 2-197/10

                                            К.29

    Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 року                                                         місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого – судді                         Слюсарчук Н.Ф.

            з участю секретаря с/з                        Городнюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до ОСОБА_2

про  відшкодування шкоди в порядку регресу , -

                                                   ВСТАНОВИВ:

    Позивач в липні  2008 року звернулося до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 28050 грн. При цьому зазначило, що 25.11.2005 року  на автодорозі Житомир-Сквира сталася ДТП, в результаті якої відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що йому належить, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ПП «Агенція перевезень та інформації». Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту автомобіль НОМЕР_2,  застраховано у ЗАТ «Страхова група «ТАС» від ДТП за участю транспортного засобу. Після проведення  розслідування страхового випадку сума 28050 грн. була перераховано на рахунок ПП «Агенція перевезень та інформації», а тому просили стягнути з винної особи – відповідача в регресному порядку вказану суму та судові витрати.

    В судовому засіданні представник позивача підтримала  позовні вимоги, просила стягнути з відповідача в регресному порядку  зазначену суму та судові витрати. Вважає, що винуватість відповідача в скоєнні даної ДТП доведена постановою Богунського районного суду від 01.03.2006 року та довідкою УДАЇ УМВС в Житомирській області.

Відповідач позовні вимоги не визнав, не вважає себе винним в скоєнні даної ДТП, а відтак в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Заперечує також висновок авто товарознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, позаяк не був присутнім при його проведення, а об’єми пошкоджень автомобіля та визначена шкода не відповідає дійсним обставинам справи.

Заслухавши представника позивача, відповідача  та дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України,  чинними на день їх виникнення та  Законом України “Про страхування”.

Судом встановлено, 25.11.2005 року  на автодорозі Житомир-Сквира сталася ДТП, в результаті якої автомобіль НОМЕР_1, що був керований відповідачем, зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, що належить ПП «Агенція перевезень та інформації» та був керований ОСОБА_3, внаслідок якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № ДСТЗ/21 002872 від 29.09.2005 року автомобіль НОМЕР_2, що належить ПП «Агенція перевезень та інформації»  застраховано у ЗАТ «Страхова група «ТАС» від ДТП за участю транспортного засобу. Після проведення  розслідування страхового випадку сума 28050 грн. була перерахована на рахунок ПП «Агенція перевезень та інформації»  згідно платіжного доручення № 15686 від 16.02.2006 року/ а.с. 18/. Однак, враховуючи, що по обставинам даної ДТП,  судом встановлена винуватість обох водіїв, суд вважає, що відшкодуванню підлягає половина виплаченої страхової суми.  

      Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено в ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п. 3,  4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03. 1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців  з вини іншого – відшкодовується винним.

  Доводи представника позивача, що причиною даної ДТП є порушення відповідачем Правил дорожнього руху, спростовуються постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01.03.2006 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП  ОСОБА_2 де зазначено, що адміністративна справа відносно останнього закрита,  в зв’язку зі сплином строку притягнення до адмінвідповідальності без встановлення винності правопорушника./а.с.8/.      Суд не приймає до уваги довідку УДАІ УМВС в Житомирській області від 26.12.2005 року, оскільки даний документ не встановлює винуватість осіб - учасників ДТП.

  Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Для встановлення винності в даній ДТП суд вважає, що необхідні спеціальні знання та призначення судової автотехнічної експертизи, від якої сторони відмовилися в судовому засіданні.

Відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інше особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди,  яка підлягає стягненню з відповідача в регресному порядку на підставі ст. 1191 ЦК України,  суд враховує, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги/регресу/  лише до винної особи.

Аналізуючи зібрані докази по справі та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позивачем не доведена вина відповідача в заподіянні шкоди, відсутня протиправність його діяння, не встановлено  причинного зв’язку між шкодою та будь-якими неправомірними діями відповідача, а відтак  позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України,  Законом України “Про страхування”,  суд -

                 ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в сумі 28050 грн. в порядку регресу   та судових витрат відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  Також рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення, апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява/ або апеляційна скарга/ не були подані. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцяти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Суддя:                         Н.Ф.Слюсарчук