Судове рішення #11810352

                                                                                                                          Справа № 2-168/10

                                            К.33

 

      Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

       

 31 травня 2010 року                                                        місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого – судді                         Слюсарчук Н.Ф.

          з участю секретаря с/з                       Городнюк В,М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу

 за позовом ОСОБА_1  

до ОСОБА_2

про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП , -

                                                             

                                                    ВСТАНОВИВ:

 Позивач в  липні 2008 року звернулася з вищезгаданим позовом, в якому зазначила, що з вини відповідача, який керував мотоциклом НОМЕР_1, що йому належить, 21.07.2007 року о 22 год. 30 хв. на 13 км а/д Житомир-Чернівці  сталася ДТП. Внаслідок даної ДТП автомобіль НОМЕР_2, що належить позивачу, отримав механічні ушкодження. У зв’язку з цим просила стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 16100 грн. 15 коп, на відшкодування моральної шкоди 10000 грн, а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач та її представник  позов підтримали, на обґрунтування своїх доводів вказали, що винним в скоєнні ДТП є відповідач, оскільки він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхавши на зустрічну смугу, внаслідок цього здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. При цьому зменшили розмір відшкодування матеріальної шкоди та просили стягнути витрати: за послуги евакуатора 140 грн, за послуги автостоянки на штраф майданчику ДАЇ 30 грн, за послуги автостоянки на СТО «Ялинка» 25 грн, невиплачену франшизу в сумі 609 грн, витрати на лікування в сумі 300 грн, та за  користування послугами таксі в сумі 2409 грн. 77 коп, а також  на відшкодування  моральної шкоди 10000 грн, оскільки позивачу спричинені моральні переживання та хвилювання, пов’язані з пошкодженням автомобіля та незручностями в  його експлуатації. Крім того, як пояснила позивач, внаслідок ДТП отримала забій шийного відділу хребта, струс головного мозку та втратила вагітність. Все це призвело  до порушення звичного  для неї порядку організації життя та  вимагало додаткових зусиль для його відновлення. Вважає, що відшкодуванню підлягають також, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та сплачений судовий збір в сумі 169 грн. 50 коп.

Відповідач та його представник позов визнали частково, не заперечували винність в скоєнні даної ДТП. Однак, визнали відшкодування матеріальної шкоди в частині витрат:  за послуги евакуатора 140 грн, за послуги автостоянки на штраф майданчику ДАЇ 30 грн, за послуги автостоянки на СТО «Ялинка» 25 грн, невиплачену франшизу в сумі 609 грн. Заперечували відшкодування витрат на лікування в сумі 300 грн. та за користування послугами таксі 2409 грн. 77 коп. за відсутністю доказів. На, їх думку, відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі до 2000 грн.

Заслухавши представника позивача та її представника, відповідача та його представника, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. 1166, 1167, 1188, 1192  ЦК України, чинними на день їх виникнення.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування  матеріальної шкоди підлягає з’ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього  в її заподіянні.

Судом встановлено, що 21.07.2007 року о 22 год. 30 хв. на 13 км а/д Житомир-Чернівці,  в районі села Перлявка, Житомирського району, з вини відповідача, який керував мотоциклом НОМЕР_1, що йому належить,  сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль НОМЕР_2, що належить позивачу та був керований її чоловіком, отримав механічні пошкодження.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п. 3,  4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року  “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців  з вини іншого – відшкодовується винним.

Суд вважає, що відповідачем є ОСОБА_2 оскільки він керував мотоциклом на правовій підставі, повинен відповідати за заподіяну матеріальну та моральну шкоду,   доказів підтвердження того, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивача в судовому засіданні не встановлено.

Суд прийшов до висновку, що дана ДТП сталася із вини відповідача, в результаті  невідповідності його дій технічним вимогам п.п. 2.9.а/, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхавши на зустрічну смугу.

Наведене стверджується постановою Богунського райсуду м. Житомира від 15.10.2007 року,  щодо ОСОБА_2, згідно якої останній визнаний винним в скоєнні даної ДТП, однак адміністративна справа закрита відносно відповідача по нереабілітуючим підставам. / а.с.6//.

Таким чином, судом встановлена  протиправність дій відповідача та його вина в скоєнні даної ДТП, а також причинний зв’язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, судом враховуються надані квитанції стосовно витрат за послуги евакуатора 140 грн, за послуги автостоянки на штраф майданчику ДАЇ 30 грн, за послуги автостоянки на СТО «Ялинка» 25 грн/а.с.10-11/, а також невиплачена франшиза в сумі 609 грн, відповідно до полісу страхування/а.с.34/, які знайшли своє підтвердження при розгляді справи,  визнаються відповідачем та підлягають стягненню  на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із наданих позивачем довідок, квитанцій не вбачається, що саме встановлені діагнози захворювань у  позивача та призначені курси лікування, їх кількість, вартість знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з протиправними діями відповідача   в результаті ДТП,  а відтак, суд відмовляє в частині стягнення коштів на лікування в сумі 300 грн.

Судом не встановлено переконливих доказів щодо понесених витрат та їх необхідність за   користування послугами таксі в сумі  2409 грн. 77 коп. Надані квитанції не свідчать того, що саме такі витрати понесла позивач, оскільки відсутні будь-які реквізити, а, зі  слів, позивача послугами таксі користувався також її чоловік. Таким чином, суд відмовляє у відшкодуванні витрат за користування послугами таксі в сумі  2409 грн. 77 коп. за безпідставністю.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, судом враховуються періоди моральних страждань та хвилювань, які вивели позивача із рівноваги, пов’язані з пошкодженням автомобіля та незручностями в  його експлуатації. Ці обставини призвели  до порушення звичного  для неї порядку організації життя та  вимагали додаткових зусиль для його відновлення. Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження підстав заподіяння моральної шкоди в частині неможливості належного лікування, втрати вагітності та необхідності подальшого санаторно-курортного лікування.

З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачу моральних страждань, їх наслідків,  враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково  та визначає розмір моральної шкоди в сумі 2500 грн, які підлягають відшкодуванню з відповідача у відповідності зі ст. 1167 ЦК України,  оскільки  позивач розмір заявлених позовних вимог в цій частині достатньою мірою не підтвердила.

 В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

 У відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та сплачений судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп, відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 218, ЦПК України,  ст.ст. 1166, 1167, 1188, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” із змінами та доповненнями та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди “ із змінами і доповненнями, суд -

   

                     ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1       на відшкодування матеріальної шкоди 804 грн, зокрема: за послуги евакуатора 140 грн, за послуги  автостоянки на штрафному майданчику  30 грн, за послуги автостоянки на СТО «Ялинка» 25 грн, франшизу в сумі 609 грн;  на відшкодування моральної шкоди 2500 грн, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та сплачений судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Також рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення, апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява/ або апеляційна скарга/ не були подані. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцяти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

   

   

    Суддя:                         Н.Ф.Слюсарчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація