Справа № 2-1635/10

                                            К.33

      Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 року                                                   місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого – судді                         Слюсарчук Н.Ф.

            з участю секретаря с/з                       Городнюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про  відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,-

                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивач в  жовтні 2008 року звернувся до суду з вищезгаданим позовом, в якому зазначив, що з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1, що йому належить, 12.07.2008 року  по  вул.  Черняхівського в районі будинку АДРЕСА_1  сталася ДТП. Внаслідок даної ДТП автомобіль „Опель” д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу та був ним керований, отримав механічні пошкодження. У зв’язку з цим просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 20000 грн, а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, на обґрунтування своїх доводів вказав, що винним в скоєнні ДТП є відповідач, оскільки він виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок цього здійснив зіткнення з автомобілем „Опель” д.н. НОМЕР_2. Просив стягнути з відповідача на відшкодування  моральної шкоди 20000 грн, оскільки позивачу спричинені моральні переживання та хвилювання, пов’язані з пошкодженням автомобіля. неможливістю використання його для власних потреб. Крім того, йому заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, внаслідок чого  стан його здоров’я погіршився. Все це призвело  до порушення звичного  для нього порядку організації життя та  вимагало додаткових зусиль для його відновлення. Вважає, що відшкодуванню підлягають також витрати  за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп. грн. та сплачений судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Пояснив, що одразу після ДТП намагався усунути всі негативні наслідки, які настали  позивачу, зокрема,  ЗАТ «Страховою компанією «Еталон», де була застрахована цивільна відповідальність відповідача, була повністю відшкодована матеріальна шкода щодо пошкодженого автомобіля та витрати пов’язані з лікуванням позивача, а також добровільно сплачено позивачу 500 грн.

Заслухавши позивача та його представника, відповідача,   дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. 1167, 1188 ЦК України, чинними на день їх виникнення.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування  матеріальної шкоди підлягає з’ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього  в її заподіянні.

Судом встановлено, що 12.07.2008 року  по  вул.  Черняхівського в районі будинкуАДРЕСА_1,  з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1,  що йому  належить,  сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль „Опель” д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу, отримав механічні пошкодження, а позивач - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п. 3,  4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року  “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців  з вини іншого – відшкодовується винним.

Суд прийшов до висновку, що дана ДТП сталася із вини відповідача в результаті  невиконання ним вимог п.11.4 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідач  виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок цього здійснив зіткнення з автомобілем, що рухався в зустрічному напрямку.

Наведене стверджується постановою Богунського райсуду м. Житомира від 14.08.2008 року, згідно якої відповідач визнаний винним в даній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17 грн. / а.с. 6/.

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою./ ст. 61.ч.4 ЦПК України/.

Таким чином, судом встановлена  протиправність дій відповідача та його вина в скоєнні даної ДТП, а також причинний зв’язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, судом враховуються періоди моральних страждань та хвилювань, які вивели позивача із рівноваги, пов’язані з пошкодженням автомобіля, неможливістю використання у власних цілях, отримання ним легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.  Ці обставини призвели  до порушення звичного  для нього порядку організації життя та  вимагали додаткових зусиль для його відновлення. Однак, судом враховується відношення відповідача до усунення наслідків даної ДТП,   позаяк ним були прийняті всі міри для відшкодування матеріальної шкоди через страхову компанію, в якій була застрахована його  відповідальність. Не дивлячись на відшкодування ЗАТ «Страховою компанією «Еталон» дійсної вартості пошкодженого автомобіля позивача, транспортний засіб на прохання відповідача, не вилучався і як пояснив сам позивач був ним проданий за 700 доларів. Крім того,  цією ж компанією всі витрати, зі слів позивача приблизно 2000 грн, понесених ним на лікування, були також відшкодовані.

З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачу моральних страждань, їх негативних наслідків,  враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково,  оскільки  позивач розмір заявлених позовних вимог в цій частині достатньою мірою не підтвердив та визначає розмір моральної шкоди в сумі 1500 грн, які підлягають відшкодуванню з відповідача у відповідності зі ст. 1167 ЦК України. При цьому судом зараховується розмір моральної шкоди в сумі 500 грн, які були відшкодовані відповідачем одразу після ДТП та  їх отримання не заперечується позивачем. Таким чином, остаточному відшкодуванню підлягає сума 1000 грн.    

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп. та сплачений судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України,  ст. 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди “ із змінами і доповненнями, суд –

                   ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2   на відшкодування моральної шкоди 1000 грн, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн.50 коп. та сплачений судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

  В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

  Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

      Суддя:                         Н.Ф.Слюсарчук