АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 12097 / 2010                        Головуючий в 1 інстанції  - Омело М.В.

Категорія  - 2/5                                              Доповідач   -  Глущенко Н.Г.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

2 листопада 2010 року          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Перцової В.А.

            суддів               -  Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.

            при секретарі   -  Ляпченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

            ОСОБА_1

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області  від 16 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, -  

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1  звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 року та ухвалити нове рішення, яким відповити позивачці в її позовних вимогах в повному обсязі.

Зазначеним рішенням суду від 16.08.20010 року  позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Суд зобов’язав ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 не чинити  ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житловим будинком з надвірними спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1, виселивши  ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 з належного ОСОБА_2 на праві  приватної власності  житлового будинку з  надвірними спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 / а. с. 166-167 /.

    Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що  рішення суду є незаконним і необґрунтованим, оскільки суд неправильно встановив обставини , які мають значення для справи / а. с.170-171 /.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності  на спадщину за заповітом, виданого 27.03.1993 року Томаківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області,  та витягу про  реєстрацію права  власності на нерухоме майно від 08.04.2009 року, - позивачка ОСОБА_2 є власницею домоволодіння по АДРЕСА_1 /а. с.18-19/.

    Відповідачі в судовому засіданні підтвердили  факт їх проживання в спірному домоволодінні.

    За таких обставин, в силу ст.ст. 383,386 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2,  оскільки  власником спірного домоволодіння є ОСОБА_2

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду  залишити без змін,  з наступних підстав.

Апеляційний суд вважає, що при вище викладених обставинах та виходячи з вимог ст.ст. 383,386 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов’язавши ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 не чинити  ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житловим будинком з надвірними спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1, виселивши  ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 з належного ОСОБА_2 на праві  приватної власності  житлового будинку з з надвірними спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 - оскільки  право власності на зазначене домоволодіння набуто позивачкою на  підставі свідоцтва про право власності  на спадщину за заповітом, виданого 27.03.1993 року. Право власності позивачки на  зазначене домоволодіння не оспорено, а реєстрація права власності на спірне домоволодіння за ОСОБА_2 не скасована у встановленому законом порядку.  

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача  ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному всебічному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він вселився в спірний будинок зі згоди іншого співвласника – ОСОБА_4 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки належних доказів про те, що вказана особа є співвласницею спірного будинку відповідач суду не надав, а судом було встановлено, що позивачка є єдиною власницею домоволодіння по АДРЕСА_1.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення  Томаківського районного суду Дніпропетровської області  від 16 серпня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: