УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 11756 Головуючий у 1-й інстанції : Маймур Ф.Ф.
Категорія -27 Доповідач : Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання угоди про підвищення відсоткової ставки недійсною, зобов*язання вчинити певні дії,-
В с т а н о в и л а :
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2010 року визнано незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відносно зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору №ZRZ0AU07564054 від 24 липня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 щодо підняття відсоткової ставки до 27,48% річних.
Зобов*язане Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок за кредитним договором №ZRZOAU07564054 від 24 липня 2007 року , укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1 Миколаєвичем та зарахувати сплачену ОСОБА_1 з 1.02.2010 року суму різниці по відсоткам і нарахованими штрафними санкціями від одностороннього збільшення щомісячного платежу за кредитом у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоводенні позовних вимог ,посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що 24 липня 2007 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» був укладений кредитний договір №ZRZOAU07564054, згідно умов якого, банк зобов*язався надати позивачу кредит у сумі 42739,00 грн. на термін до 23 липня 2012 року, а позивач зобов*язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки(а.с.8-10).
У лютому 2009 року позивачем отримано від відповідача лист №б/н від 6.01.2009 року, яким відповідач повідомив позивача про зміну відсоткової ставки за кредитним договором №ZRZ0AU07564054 від 24 липня 2007 року(а.с.7).
Згідно ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку , іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов*язані з його недійсністю.
Згідно вимог ч.4 ст.216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом , не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Враховуючи вказані норми матеріального права та те, що збільшення відсоткової ставки за кредитним договором №ZRZ0AU07564054 від 24 липня 2007 року відбулося з 1.02.2009 року після набрання чинності ст.1056-1 ЦК України, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що умова кредитного договору про право відповідача змінювати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 9 січня 2009 року і не створює для сторін цієї угоди жодних юридичних наслідків , тому вважав, що дії відповідача щодо збільшення розміру відсоткової ставки є неправомірними та суперечать діючому законодавству.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права , встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам норм матеріального права та наявним у справі доказам, не мають суттєвого значення для правильного вирішення спору, зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 308,ст.314 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк «відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізовано Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :