Справа № 2-2287/10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого – судді Луганського В.І.,
при секретарі – Оніщенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Луганськінтерресурс», третя особа ОСОБА_2 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в наслідок дорожньо – транспортної пригоди (ДТП), -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в наслідок дорожньо – транспортної пригоди (ДТП) , в обґрунтування якого вказав, що 11 червня 2009 року о 14.50 год. ОСОБА_2, керуючи автобусом «Богдан», держ. номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Совєтській в м. Луганську, в порушення п. 10.1. правил дорожнього руху України, перед початком руху та перестроюванням не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi», держ. номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, але зареєстрований за позивачем.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 03.07.2009 року гр. ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні ДТП, за що на нього був накладений штраф в розмірі 340 грн. в дохід держави. В судовому засідання гр. ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення визнав. Також було встановлено, що гр. ОСОБА_2 працює водієм ТОВ «Луганськінтерресурс».
В наслідок ДТП позивачу була завдана матеріальна шкода в розмірі 5835,48 грн., з яких: 2919,24 грн. – вартість відновлювального ремонту, а 2919,24 грн. – втрата товарної вартості автомобіля, що підтверджується звітом про оцінку автомобіля №68/1 від 30.06.2009 року.
Позивач зазначив, що оскільки ОСОБА_2 є працівником ТОВ «Луганськінтерресурс» та враховуючи, що його вина встановлена судом, тому відшкодувати завдану позивачу шкоду зобов*язане саме ТОВ «Луганськінтерресурс».
Враховуючи, що автомобіль відповідача був застрахований за договором цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тому позивач звернувся за відшкодування завданої йому відповідачем матеріальної шкоди саме до страхової компанії, але страхова компанія, відповідно до п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не відшкодовує втрату товарної вартості автомобіля, розмір якої складає 2919,24 грн.
Отже, позивач зазначив, що страхова компанія з суми завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП може відшкодовувати позивачці лише: 5838,48 – 2919,24 – 2% (510,00) = 2409,24, таким чином, не відшкодованою залишається матеріальна шкода в розмірі: 5838,48 – 2409,24 = 3429,24 грн., де 5838, 48 грн. – сума завданої матеріальної шкоди, 2409,24 грн. – сума, що може бути відшкодована страховою компанією.
Також в зв*язку зі зверненням до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 позивачкою були понесені додаткові витрати на проведення оцінки завданої матеріальної шкоди в сумі 300,00 грн. та звернення до адвоката за правовою допомогою, за послуги якого було сплачено 1500 грн., слід покласти на відповідача.
Тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3429,24 грн. та завдані збитки в розмірі 300,00 грн., всього в розмірі 3729,24 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на доводи позовної заяви.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що втрата товарної вартості транспортного засобу, є умовна одиниця, яка визначає суму на яку зменшилась вартість автомобіля в результаті аварії, тобто це суму яку міг, але не отримав позивач при реалізації транспортного засобу. Але зі сторони позивача не було надано ні одного письмового доказу, який би підтвердив той факт, що втрата товарної вартості транспортного засобу, призвела до зменшення вартості автомобіля при реалізації або було реалізовано за меншу вартість. Вимога щодо витрат позивача на правову допомогу, відповідач також вважає, що не підлягає задоволенню, тому що вказана сума суттєво завищена та не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розмірі компенсації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних ті адміністративних справ», позов визнав частково у сумі 510 гривень.
Судом було встановлено, що 11 червня 2009 року о 14.50 год. ОСОБА_2, керуючи автобусом «Богдан», держ. номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Совєтській в м. Луганську, в порушення п. 10.1. правил дорожнього руху України, перед початком руху та перестроюванням не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi», держ. номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, але зареєстрований за позивачем.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 03.07.2009 року гр. ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні ДТП, за що на нього був накладений штраф в розмірі 340 грн. в дохід держави. В судовому засідання гр. ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення визнав. Також було встановлено, що гр. ОСОБА_2 працює водієм ТОВ «Луганськінженерресурс».
В наслідок ДТП позивачу була завдана матеріальна шкода в розмірі 5835,48 грн., з яких: 2919,24 грн. – вартість відновлювального ремонту, а 2919,24 грн. – втрата товарної вартості автомобіля, що підтверджується звітом про оцінку автомобіля №68/1 від 30.06.2009 року.
Враховуючи, що автомобіль відповідача був застрахований за договором цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тому позивач звернувся за відшкодування завданої йому відповідачем матеріальної шкоди саме до страхової компанії, але страхова компанія, відповідно до п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не відшкодовує втрату товарної вартості автомобіля, розмір якої складає 2919,24 грн.
Страхова компанія з суми завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП може відшкодовувати позивачці лише: 5838,48 – 2919,24 – 2% (510,00) = 2409,24, таким чином, не відшкодованою залишається матеріальна шкода в розмірі: 5838,48 – 2409,24 = 3429,24 грн., де 5838, 48 грн. – сума завданої матеріальної шкоди, 2409,24 грн. – сума, що може бути відшкодована страховою компанією.
Також в зв*язку зі зверненням до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 позивачкою були понесені додаткові витрати на проведення оцінки завданої матеріальної шкоди в сумі 300,00 грн. та звернення до адвоката за правовою допомогою, за послуги якого було сплачено 1500 грн., які слід покласти на відповідача.
Але суд вважає, що витрати на надання правової допомоги необхідно стягнути з відповідача у сумі 500,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розмірі компенсації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ».
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.
При таких обставинах позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у даній справі підлягають віднесенню на рахунок відповідача.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 3 729,00 гривень, витрати на надання правової допомоги у сумі 500,00 гривень, витрати по сплаті судового збору у сумі 51,00 гривень та витрати на інформаційно –технічний розгляд справи у сумі 120 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити як необґрунтованих.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя