Справа № 2-4351/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді Попової О.М.,

при секретарі Ждановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

УСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулася до суду із позовом до відповідача, в обґрунтування позову зазначила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу 50/100 частин   домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 932 кв.м.

Відповідний договір був посвідчений старшим державним нотаріусом Четвертої Луганської державної нотаріальної контори Могильною Т.Н., та належним чином зареєстрований в МКП «БТІ».

12.05.1977 року відповідачка ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_5, набула право власності на 17/100 частин   домоволодіння, що - розташоване у АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 932 кв.м.

02.10.2000 року відповідачка ОСОБА_2 отримала в дар від ОСОБА_6 33/100 частини   домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 932 кв. м., на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Трач С.Ф., та належним чином зареєстрований в МКП «БТІ».

Станом на дату останньої технічної інвентаризації у травні 2010 року на відповідній земельній ділянці розташовані наступні споруди: «А-1»   Саманний   житловий   будинок;«АП№-1»   Прибудова;«а2»-   Тамбур;«АП2-1»   Прибудова;«Б-1»   -   Цегло   - мергельний житловий  будинок;«БП'-1»  Прибудова;«В»  -  Сарай  з  шлакоблоку;«Г»  -  Сарай  -  літня  кухня  цегло  -

мергельний;«Д» - Погріб цегло - мергельний ;«3» -    Погріб цегло - мергельний; «И» - Цегляний  погріб: «Л» - Цегляний сарай;«М»- Сарай;«П» - літній душ;«У» - Вбиральня ;«У№» - Вбиральня ;«У2» - Вбиральня;«К№» - Колодязь питний;«Р» - Яма вигрібна; №,№2'№5,№б,№7 -огорожа.

Фактично в користуванні позивачки перебувають споруди «Б-1», Б№-1» Прибудова «Д», «К№»,огорожа №3 та №5 , та Ѕ огорожі спільного користування №1 та №2, частина огорожі №4.

В користуванні відповідачки ОСОБА_2 перебувають споруди «А-1», «В», «Г», К», «З», «И», «Л», «У», огорожа №6 , частина огорожі №4 та Ѕ огорожі спільного користування №1 та №2.

Державний Акт на право власності на земельну ділянку ними, як співвласницями   домоволодіння не отримувався.

Оскільки домоволодіння знаходиться в спільній частковій власності позивачки та відповідачки, приватизація земельної ділянки за вищевказаною адресою за відсутності відповідної заяви відповідачки та узгодженості меж користування є неможливою.

Позивачка вважає, що безпідставно відмовляючись від участі в приватизації земельної ділянки відповідачка порушила її право на безоплатну приватизацію землі.

У 2009 році в межах провадження по справі №2-841/09 (на стадії апеляційного провадження позивачка відмовилася від позову) за позовом ОСОБА_2 до мене, ОСОБА_1 про встановлення меж користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1, судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза, згідно якої експертом було запропоновано наступний, варіант розмежування земельної ділянки, виходячи з фактично встановленого порядку землекористування.

За даними геодезичного обстеження, проведеного у межах судової експертизи загальна площа земельної ділянки домоволодіння №40 по вулиці Ювілейній в м. Луганську по фактичному користуванню складає 922   кв. м.

Відповідачка має в конкретному користуванні ділянку № 1 площею 375 кв.м.

В конкретному користуванні позивачки знаходиться ділянка № 2 площею 250 кв.м.

    Ділянка №3, площею 297 кв.м. перебуває у їхньому користуванні, а саме під будівлями ОСОБА_2 -126 кв.м., а під спорудами ОСОБА_1 – 1 кв.м., вільна площа від забудівель – 170 кв.м., відповідна ділянка є транзитною для позивачки, оскільки через неї здійснюється прохід на вулицю.

    Згідно до зазначено вище порядку землекористування земельна ділянка площею 336 кв.м. (250+1+85 (170/2)) перебуває в користуванні позивачки, що складає 36/100 загальної площі земельної ділянки.

    У користуванні  відповідачки ОСОБА_2 перебуває 586 кв.м.(375+126+85 (170/2)), що складає64/100 загальної площі земельної ділянки.

    Порядок, що склався у землекористуванні не відповідає ідеальним часткам співвласників, що складає 50/100 – у користуванні ОСОБА_1, та 50/100 у користуванні ОСОБА_2

    Ідеальні частки співвласників в праві користування земельними ділянками повинні складатися:

    461 кв.м.:922 кв.м.*50/100 – частка ОСОБА_1;

    461 кв.м.:922 кв.м.*50/100 – частка ОСОБА_2

    Тому позивачка просить суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 50/100 частинами домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1. Встановити порядок землекористування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1, згідно якого виділити в конкретне землекористування ОСОБА_1 земельну ділянку площею (№4) 418,5 кв.м., Ѕ частину (42,5 кв.м.) ділянки №3, що є подвір’ям спільного землекористування, а взагалі у користування виділити земельну ділянку, що відповідає ідеальній долі співвласниці, площею 461 кв.м. Встановити порядок землекористування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1, згідно якого виділити в конкретне землекористування ОСОБА_2 земельну ділянку №1 площею 172 кв.м., земельну ділянку №2 площею 246,5 кв.м. Ѕ частинку  (42,5 кв.м.) ділянки №3, що є подвір’ям спільного землекористування, а взагалі у користуванні виділити земельну ділянку, що відповідає ідеальній долі співвласниці, площею 461 кв.м.  

    Ухвалою суду від 08 жовтня 2010 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині встановлення порядку землекористування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 та встановлення порядку землекористування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 закрито.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

    Судом встановлено, що наявність перешкод в користуванні майном позивачка фактично обґрунтовує тільки тією обставиною, що відповідачка має у користуванні більшу частину земельної ділянки ніж вона. Інших перешкод у користуванні майном зі сторони відповідачки позивачка не вказує, і в судовому засіданні таких обставин не виявлено.

    З огляду на те, що існуючий порядок землекористування встановлений чинним рішенням Ленінського районного суду від 02 вересня 1991 року, та в цієї частині провадження у справі закрито, підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.355-358, 374, 377 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 14, 58-60, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні 50/100 частинами домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:                                                      Попова О.М.