Справа №2-5329/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 листопада 2010 року             Мар’їнський районний суд Донецької області у складі: головуючий - суддя Лінник О.П., при секретарі Лахно Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності, у якій зазначив, що у вересні 2009 року домовився із відповідачами про продаж-купівлю земельної ділянки площею 0,12 гектарів, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. На даний момент зазначена земельна ділянка на праві сумісної власності належить відповідачам на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом. Угоду з відповідачами у нотаріуса сторони по справі не вклали. 20 вересня 2009 року відповідачка – ОСОБА_3 надала позивачу розписку, в якій зазначено, що вона дійсно отримала від позивача певну суму коштів за продаж земельної ділянки. В подальшому сторони домовилися укласти договір та посвідчити його у нотаріуса після отримання всіх необхідних документів. Отримавши від відповідача необхідні документи, позивачем було виявлено, що свідоцтво про право на спадщину та державний акт про право власності на земельну ділянку видані на ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в той час, як сторони домовлялися про продаж ділянки № 89а. До теперішнього часу договір між сторонами так і не укладено. Відповідачі не відмовляються від оформлення документів, але не роблять жодних дій, спрямованих на укладення договору.

    Просить суд     визнати за ним право власності на земельну ділянку.

У судове засідання позивач не з’явився, звернувся до суду із заявою, у якій підтримав позовні вимоги, просить суд розглянути справу без його участі.

    Відповідачі позов визнали повністю, суду надані їх заяви.

    Від зацікавленої особи надійшов відгук, про те, що з позовом згодна та просять справу розглянути у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав: відповідно до наданої копії розписки відповідачі дійсно прийняли грошові кошти від позивача за продаж земельної ділянки, відповідно до наданої копії свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачі є повноправними власниками земельної ділянки. Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Оскільки відповідачі позов визнали, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.

    На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 220 ч.2 ЦК України, ст.ст.130, 174, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 гектарів, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

                Суддя                             Лінник О.П.