Справа 2-а-3093/2010
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року м. Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Міленко М.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Роменському районі про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду та зобов»язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
07 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому ставиться вимога визнання поважною причину пропущення строку звернення до суду з цим позовом і постановлення ухвали про поновлення строку його звернення до адміністративного суду та визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Роменському районі щодо не нарахування йому підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі здійснити перерахунок його пенсії з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення рішення суду в справі.
Увідомлені належним чином, сторони у судове засідання не з»явилися.
Позивач у заяві просив суд справу розглянути у його відсутності.
Відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відмову у позові з підстав ст. 99 ч.2 КАС України у зв»язку з пропуском процесуального строку звернення до суду.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, тобто провести письмове провадження.
Заява підлягає залишення без розгляду, враховуючи наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі N 1-40/2010 визнано неконституційними положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (а саме: пункт 2 розділу І та пункт 2 розділу ІІ Закону, п. 2 ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" ). Зазначеним законом були внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими розгляд спорів, пов»язаних із соціальними виплатами, здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Як зазначив Конституційний суд України у рішенні, розмежування юрисдикційних повноважень між загальними і спеціалізованими судами підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист. За таким підходом усі публічно – правові спори, в яких хоча б однією із сторін є суб»єкт владних повноважень, належать до адміністративної юрисдикції і за компетенцією мають бути розглянуті адміністративними судами. Це стосується також підсудності спорів, пов»язаних із соціальними виплатами, в яких за позовом фізичної особи відповідачем є суб»єкт владних повноважень. Отже, внесені законом зміни до КАС України та ЦПК України, якими спори, пов»язані із соціальними виплатами, вилучені з компетенції судів спеціалізованої (адміністративної) юрисдикції і передані в підсудність загальним судам (цивільної юрисдикції), суперечать Конституції України.
Згідно п.3 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктом владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, що не суперечить Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 липня 2010 року .
Ухвалою суду від 06 жовтня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду та зобов»язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії як дитині війни від 08 вересня 2010 року закрито провадженням у зв»язку з тим, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами відновлення пропущеного права з 09 липня 2007 року, тобто за межами трьохрічного строку в порядку цивільного законодавства та шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України.
Твердження позивача про те, що згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким строком, судом оцінюються критично, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок, а строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
За приписами статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який. Якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Положення Законів опубліковані офіційно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми статті 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким строком.
Так, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, яка встановлена у вигляді підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 7 Занону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Згідно із визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», пенсія – це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім»ї у випадках, передбачених цим Законом.
З урахуванням цього, державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, яка за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу пенсіонера та бюджетним фінансуванням відрізняється від пенсії, що сплачується за рахунок внесків осіб, застрахованих в солідарній системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, не може розцінюватись як її складова частина.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідачем не здійснювалися, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 102, 128 ч.6 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі про визнання поважною причину пропущення строку звернення до суду з цим позовом і постановлення ухвали про поновлення строку його звернення до адміністративного суду та визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Роменському районі щодо не нарахування йому підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі здійснити перерахунок його пенсії з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення рішення суду в справі – залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п»яти днів з моменту отримання копії ухвали, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.
СУДДЯ…
КОПІЯ ВІРНА: підпис…
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ М.П. МІЛЕНКО