Р І Ш Е Н Н Я
2-291/2010 р.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
додаткове
5 листопада 2010 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О. А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, Сумська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки та Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання частково недійсними договорів дарування земельної ділянки та домоволодіння; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 жовтня 2010 року
встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки та Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, визнано частково недійсним видане 29 грудня 2004 Сумською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, визнано частково недійсними посвідчені приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. договори дарування житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, укладені 08 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за безпідставністю позовних вимог.
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за безпідставністю позовних вимог.
У відповідності з ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, що беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Постановляючи рішення, суд не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат, тому по справі необхідно постановити додаткове рішення з цього питання.
У відповідності з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Заявлені позовні вимоги повинні бути оплачені судовим збором в доход держави в розмірі, передбаченому п. 1 ст. 3 Декретом Кабінету Міністрів №7-93 від 21 січня 1993 року „Про державне мито”, тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 90000 гривень та 10000 гривень моральної шкоди. Отже, в доход держави необхідно сплатити 900 гривень судового збору ( з вимог матеріального характеру) та 8 гривень 50 копійок судового збору в доход держави ( з вимог нематеріального характеру – стягнення моральної шкоди). Оскільки в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, з ОСОБА_2 необхідно стягнути 908 гривень 50 копійок судового збору в доход держави.
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зазначаючи, що всього нею було витрачено на ремонт спадкового будинку, утримання спадкодавця ОСОБА_7, придбання ліків, організації належного рівня життя ОСОБА_7, охорону спадкового майна 250000 гривень, які вона просила стягнути з ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_1 завдав їй моральної шкоди на суму 10000 гривень своїми безпідставними, на її думку, зверненнями до суду, оскільки у зв’язку з цим в неї погіршився стан здоров*я. Оскільки в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, з ОСОБА_3 необхідно стягнути 1708 гривень 50 копійок судового збору в доход держави.
Визначаючи розмір судового збору в доход держави суд виходить з вартості спірного будинку в розмірі 94 000 гривень та вартості спірної земельної ділянки 4368 грн.58 копійок. Вартість будинку та земельної ділянки зазначені в договорах дарування спірного майна ( т.1 ар.с. 53, 96) і максимально наближені до реальних ринкових цін на момент розгляду справи, оскільки вартість визначена у відповідності з даними реєстру прав нерухомого майна КП „Сумське бюро технічної інвентаризації” та даними технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки відділу Держкомзему у Сумському районі, на що є посилання в договорі дарування житлового будинку( т. 1 ар. с. 96) та в договорі дарування земельної ділянки( т. 1 ар. с. 53).
Отже, при вирішення спору в доход держави ОСОБА_1 необхідно було сплатити 546 гривень 50 копійок судового збору, тоді як ним сплачено 760 гривень; таким чином зайво сплачений судовий збір в розмірі 213 гривень 50 копійок необхідно повернути ОСОБА_1 – позивачу за первісним позовом.
Інші витрати, в тому числі і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають розподілу між сторонами у відповідності з ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 220 ЦПК України, п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів №7-93 від 21 січня 1993 року „Про державне мито”
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 908 гривень 50 копійок судового збору в доход держави.
Стягнути ОСОБА_3 1708 гривень 50 копійок судового збору в доход держави.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 213 гривень 50 копійок, сплачений 09 червня 2009 року за квитанцією №313_11_9.112.1 на р/р 31414537700365 МФО 837013, код 23635273, банк отримувача ГУДКУ у Сумській області, отримувач місцевий бюджет Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумскої області.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 273 гривні 25 копійок витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору, а також по 125 гривень витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя