Судове рішення #11808136

Справа № 2-а-158/ 2010 р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 листопада 2010 року   суддя Тетіївського районного суду, Київської області Лісовенко П.І., розглянувши в м.Тетієві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі про  визнання відмови у виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" протиправною та  зобов"язання вчинити певні дії,  

ВСТАНОВИВ:

                                                                                             

                   

                Позивач звернувся  до суду з позовною заявою до Управління ПФУ у Тетіївському районів про зобов"язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2010 роки, посилаючись на те, що він згідно з  Законом України "Про соціальний захист дітей війни"  є дитиною війни. Зазначеним законом передбачено виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач протягом 2006-2007 року не  здійснював виплату вказаної допомоги, а в 2008р.,2009р. здійснював у значно меншому розмірі. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що Конституційний Суд України рішенням №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнав таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р." п.12. ст. 71, в частині зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", просить суд позов задовольнити та зобов"язати відповідача нарахувати недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 по час набрання законної сили рішення суду.            

Представник відповідача  в письмових запереченнях проти позову заперечує  і просить також застосувати ст.ст.99, 100 КАС України в разі задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи в порядку письмового провадження,  вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в  Управлінні ПФУ у Тетіївському районі, де отримує пенсію за віком та має статус дитини війни.  

                 Пенсія позивачу  виплачується з врахуванням  підвищення, передбаченого ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", що підтверджено письмовими запереченнями на позов та не заперечується позивачем, але її розмір не відповідає вимогам Закону.  

                Відповідно до ст.6 вищезазначеного закону,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

                Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".  

                Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути застосований виключно для розрахунку розмірів пенсій, призначених за цим Законом.  

                  Але, суд виходить з того, що мінімальний розмір пенсії за віком іншими законодавчими актами не регулюється, а тому, суд вважає, що  пенсія позивача, повинна підвищуватися на 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" і повинна визначатися  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

                 Суд також виходить з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01.01.2008р.- 470грн., з 01.04.2008р. - 481грн., з 01.07.2008р. - 482грн., з 1.10.2008р.-498грн.  

                 Таким чином, на думку суду, відповідач зобов"язаний діяти саме в межах приписів Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

                  Суд, не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності законодавчого порядку для визначення величини мінімальної пенсії за віком, що підлягає до обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлений статус "діти війни", тобто механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

                   Також суд враховує і рішення Конституційного Суду України від 27.11.2008р. № 26-рп, згідно з яким законом України про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших  законів, а при прийнятті  бюджету держави необхідно додержуватися забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.  

                   При цьому, суд враховує, що рішення Конституційного суду України є обов"язковим до виконання на території України і остаточним.

            Закон України "Про соціальний захист дітей війни" визначає, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами.

 Згідно з Конституцією України передбачено - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Відповідно до п.2 ст.99 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, представник відповідача в своїх поясненнях письмових запереченнях наполягає на застосуванні даної статті, тому позовні вимоги розглядаються з урахуванням вимог даної статті.

               Враховуючи зазначені обставини та вимоги ст.99 КАС України, а також те, що позивач звернувся до суду 19.10.2010 року, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у частині нарахування та виплати пенсії позивача підвищеної на 30%  як дитині війни за період з 19.04.2010 року по 19.10.2010 року, а в частині позовних вимог про зобов"язання відповідача провести перерахунок та виплату допомоги дітям війни за період з 1 січня 2006 року по 19.04.2010 року необхідно відмовити в зв»язку з пропущенням строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від  22.05.2008 року та 09.07.2007 року,  ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд, -

                                               

ПОСТАНОВИВ:

           

                  Позов   задовольнити частково.  

                  Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі  Київської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії  за віком, підвищеної на 30%, як дитині війни за період з 19.04.2010 року по 19.10.2010 року – протиправною.

    Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі  Київської області  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19.04.2010 року по 19.10.2010 року і здійснити відповідні виплати з врахуванням проведених виплат.  

      В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд в десятиденний строк з дня проголошення постанови.

Суддя:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація