Справа № 2А-976/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
01 листопада 2010 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Логвинюк І.М,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговуванню доріг державного значення, сержанта міліції Крота Олександра Віталійовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговуванню доріг державного значення, сержанта міліції Крота Олександра Віталійовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 08.10.10 р. на 252 км а/д Київ-Ковель відповідачем було безпідставно винесено оскаржувану постанову, якою на нього накладено адмінстягнення у виді адмінштрафу в розмірі 500 грн., передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування. Так, як зазначено у оскаржуваній постанові, він 08.10.10 р. о 23 год. 05 хв. на а/д Київ - Ковель керував автомобілем марки «Рено», н. з. НОМЕР_1, та не виконав вимогу дорожнього знака 3.1 «Рух заборонено». Рухався у зоні дії знака, а також не мав при собі полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також перетнув суцільну лінію розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. п. 3.1 д 1; 2.1;1.1 д 2 ПДР. Не заперечує того, що дійсно, 08.10.10 р. він керував вказаним вище транспортним засобом по вказаній у оскаржуваній постанові дорозі, однак, вказаних у оскаржуваній постанові порушень не вчиняв. Відповідач не надав йому доказів його винуватості. Копії протоколу, у його відсутності виніс оскаржувану постанову, в порушення ст. 268 КУпАП. Копію оскаржуваної постанови він отримав по пошті 25.10.10 р. Просить поновити строк звернення до адміністративного суду та позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами, суду додатково пояснив, що при ньому відповідачем складався протокол у справі про адміністративне правопорушення перед винесення оскаржуваної постанови, але він у протоколі таких пояснень, якими обґрунтовував позов, не надавав, не зазначав клопотань про допит свідків тощо. Він правопорушень, зазначених у оскаржуваній постанові, не вчиняв. Має поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, хоча і не на своє ім»я, однак, в даний час – належно завірений. Просить позов задовольнити.
В судове засідання відповідач не з”явився, хоча належно повідомлений, причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не надав.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідачем за результатами розгляду протоколу про адмінправопорушення 08.10.10 р. на 252 км а/ Київ - Ковель було винесено щодо позивача оскаржувану постанову серії ВК № 203491, у якій зазначено, що останній 08.10.10 р. о 23 год. 05 хв. на а/д Київ-Ковель керував автомобілем марки «Рено», н. з. НОМЕР_1, та не виконав вимогу дорожнього знака 3.1 «Рух заборонено, рухався в зоні дії знака, а також не мав при собі полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перетнув суцільну лінію розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. чим порушив п. п. 3.1 д.1; 2.1; 1.1 д.2 ПДР та вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн. Вищезазначене стверджується копією оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Частиною 1 ст.122 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків, розмітки проїзної частини.
Частиною 1 ст.126 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом водіями, які не мають при собі полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем не вручено йому у визначені законом строки копії оскаржуваної постанови, знайшло своє ствердження в судовому засіданні, так як у копії оскаржуваної постанови відсутній підпис позивача про отримання копії постанови, вона була надіслана позивачеві по пошті та отримана ним після 18.10.10 р. Це свідчить про пропуск ним строку на оскарження постанови, визначений ст.289 КУпАП, з поважних причин, та, на думку суду, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку, встановленому КАС України, строк на оскарження дій відповідача та постанови, слід поновити.
Однак, посилання позивача на ту обставину, що відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову з порушенням вимог законодавства, з порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, не знайшли свого ствердження в судовому засіданні.
А тому підстав для задоволення позову суд не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 8 -15, ст. 71, 86, 159, 160 - 163 КАС України, ст.ст.7, 9, ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 ст. ст. 222, 245, 251, 252, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк звернення до адміністративного суду.
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: