Справа № 2А-973/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
01 листопада 2010 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Логвинюк І.М,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС відділення ДАІ по обслуговуванню доріг державного значення в м. Коростені УДАІ УМВС України у Житомирській обл. старшого сержанта міліції Бовкуновського Петра Петровича про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС відділення ДАІ по обслуговуванню доріг державного значення в м. Коростені УДАІ УМВС України у Житомирській обл. ст. сержанта міліції Бовкуновського П.П. про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що постановою серії АМ № 240342 від 15.10.10 р. у справі про адміністративне правопорушення відповідачем на нього накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП Як зазначено у оскаржуваній постанові, він 15.10.10 р., керуючи автомобілем марки «Шевролет», д/.№ НОМЕР_1, о 13 год. 36 хв. на 150 км а/д Київ - Ковель, у с. Клочках перевищив встановлену швидкість 60 км/год., рухався із швидкістю 96 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР. Не заперечує того, що дійсно, 15.10.10 р. він керував вказаним вище транспортним засобом, однак, рухався з дотриманням вимог ПДР. О 13 год. 40 хв. на відстані 30-50 м від дорожнього знака, що позначає в»їзд до населеного пункту, був зупинений інспектором ДПС. Факт порушення ПДР він заперечив, однак, відповідач склав протокол про адмінправопорушення, в якому він намагався дати пояснення у своє виправдання, але не зміг це зробити у повному обсязі з вини відповідача. Вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною неправомірно, необґрунтованою, так як правопорушення не вчиняв, відповідачем було зафіксовано швидкість руху не його автомобіля, вимірювач швидкості «Беркут» не має функції відеозапису і не є засобом фото - і кінозйомки, доказ, здобутий з його допомогою, є неналежним. Як протокол, так і оскаржувана постанова оформлені неналежно. Розгляд справи проведено з порушення вимог ст.ст. 268, 33 КУпАП. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами, просить його задовольнити.
В судове засідання відповідача не з”явився, хоча належно повідомлений, причини неявки не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не надав.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності позивача та представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно, 15.10.10 р. відповідачем як старшим ІДПС по ОДДЗ м. Коростеня, ст. лейтенантом міліції о 13 год. 40 хв. було складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 084678, у якому зазначено, що 15.10.10 р. о 13 год. 36 хв. на а/д Київ-Ковель, у с. Клочках останній, керуючи автомобілем, перевищив встановлену швидкість руху - 60 км/год. на 36 км/год, керував зі швидкістю 96 км/год, що вимірювалась приладом «Беркут» 0512186, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Міститься письмове пояснення позивача про те, що швидкість він зменшував накатом після того, як побачив дорожній знак. Про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належно. Дана обставина стверджується копією протоколу.
Відповідачем за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 15.10.10 р. було винесено щодо позивача оскаржувану постанову серії АМ № 240342, у якій зазначено, що останній 15.10.10 р. о 13 год. 36 хв. керував автомобілем марки «Шевролет», д.НОМЕР_1 та на а/д Київ- Ковель у с. Клочках перевищив встановлену швидкість 60 км/год. на 36 км/год., рухаючись із швидкістю 96 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вищезазначене стверджується копією оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Частиною 1 ст.122 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину.
Як слідує із змісту п.12.4 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), затверджених постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем було проведено фіксування швидкості руху його не автомобіля; він був зупинений у місці, що розташоване ближче 1 000 м. від місця розташування дорожнього знака, що позначає в»їзд у населений пункт; саме на 150 км зазначеної вище автодороги; розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено з порушенням вимог законодавства, з порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, не знайшли свого ствердження в судовому засіданні.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог законодавства, позивач надав відповідачеві свої письмові пояснення, що не містили заперечення ним своєї винуватості у вчиненні правопорушення, з матеріалів справи не вбачається, що позивач був безпідставно притягнутий до адмінвідповідальності, тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 8 -15, ст. 71, 86, 159, 160 - 163 КАС України, ст.ст.7, 9, ч.1 ст.122, ст. ст. 222, 245, 251, 252, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: