Справа № 2А-1006/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
03 листопада 2010 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Логвинюк І. М,
при секретаря Щесюк Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Каменя – Каширського, старшого сержанта міліції Склезя Володимира Павловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. К. – Каширського, ст..сержанта міліції Склезя В.П. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що оскаржуваною постановою від 19.10.10 р., винесеною відповідачем, його притягнуто до адмінвідповідальності за порушення ПДР, з тих мотивів, що він 19.10.10 р. керував автомобілем марки «ГАЗ-3301», р. н. НОМЕР_1 у м. Камені – Каширському та здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знака «Зупинка заборонена», а також зупинився на тротуарі, де для проходу пішоходам залишилось менше двох метрів, чим порушив п. п. 8.1, 15.9 ПДР, за що на нього накладено штраф в сумі 260 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною, так як він працює водієм у ПП «Лабіринт - Плюс» та згідно з дорожнім листом та накладної від 19.10.10 р., здійснював доставку молокопродуктів у магазин «Світ», розташований по вул. Шевченка, 22 у м. К.- Каширському Волинської обл. Для вивантаження товару, а також щоб не утруднювати рух транспорту, під»їхав до магазину, частково виїхавши на пішохідну доріжку, що прилягає до проїжджої частини вулиці. Дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено», не поширюється на його транспортний засіб у вказаній ситуації. Вважає, що не порушив вимог п.15.9 ПДР, дорожнього знака 3.4. П. 8.1 ПДР є інформативним. А тому відповідачем не зазначено, яку саме норму закону він порушив. Просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з»явився, належно оповіщений.
Відповідач в судове засідання не з”явився, належно повідомлений, причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову не подав.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності сторін у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно, 19.10.10 р. відповідачем об 11 год. 30 хв. у м. К.- Каширському було складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 058783. У протоколі зазначено, що 19.10.10 р. об 11 год. 20 хв. останній по вул. Шевченка у м. К. - Каширському керував автомобілем та здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знака «Зупинка заборонена» та на тротуарі, де для проходу пішоходів залишається менше 2 м, чим порушив вимоги п. п. 8.1, 15.9 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. До протоколу додатків не додано. Позивач дав письмові пояснення про те, що він дійсно здійснив зупинку біля магазину для вивантаження товару, на тротуарі. Дана обставина стверджується копією протоколу.
Відповідачем за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 19.10.10 р. було винесено оскаржувану постанову серії АС № 133697 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 260 грн. з тих підстав, що він 19.10.10 р. об 11 год. 20 хв. хв. позивач керував у м. К.- Каширському ав - м марки «ГАЗ-3301», р. н. НОМЕР_1 та по вул. Шевченка здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знака «Зупинку заборонено» та на тротуарі, де для проходу пішоходам залишається менше двох метрів, чим порушив вимоги п. п. 8.1, 15.9 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Дана обставина стверджується копією оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Частиною 1 ст.122 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків, правил зупинки, стоянки.
Так, п. 15.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), затверджених постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306, що розташований у розділі 15. «Зупинка і стоянка» ПДР, вказує на випадки, у яких заборонено водієві здійснювати зупинку, однак, до їх числа не входить та підстава, що вказана відповідачем у протоколі та оскаржуваній постанові. Положення, зазначене відповідачем у протоколі, міститься у п.5.10 ПДР та стосується випадків заборони здійснення стоянки.
П.8.1 ПДР, на який посилається відповідач, є інформативним та відповідальність за «порушення правил регулювання дорожнього руху» не передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Дорожній знак 3.34 ПДР «Зупинку заборонено», дійсно, забороняє як зупинку, так і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
За змістом п. 1.10 ПДР, зупинка – це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хв. або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог ПДР, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо, а стоянка – це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хв. з причин, не пов»язаних з необхідністю виконання вимог ПДР, посадкою (висадкою) пасажира, завантаженням (розвантаженням вантажу).
Позивач не заперечує, що здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» та на тротуарі, де для проходу пішоходів залишилось менше 2 м, але в судовому засіданні знайшло своє ствердження посилання позивача на те, що відповідачем у протоколі та оскаржуваній постанові не зазначено належного пункту ПДР, я кий порушив поз-ивач та не наведене обґрунтування свого рішення, не спростовано його доводів, не зазначено, якими доказами стверджується його винуватість.
При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.
Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином , протокол у справі про адміністративне правопорушення складений, а оскаржувана постанова винесена без дотриманням вимог закону, а тому є підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування оскаржуваної постанови, яку слід визнати нечинною з моменту її винесення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 159 – 163,10,11 КАС України, ст.ст. 7, 9, ч.1 ст.122, ст. ст. 245, 251, 252, 268, 272, 278, 280, 256 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії АС № 133697 від 19.10.10 р., винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Каменя – Каширського, старшого сержанта міліції Склезем Володимиром Павловичем у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 260 грн.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: