Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-3500/2010р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 37 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,
при секретарі – Живкович О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 та ОСОБА_6 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_4 та вточнивши позовні вимоги, просили суд розділити спадкове майно – АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 між співвласниками, які є спадкоємцями після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавця ОСОБА_7 у рівних долях.
Вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтв про право на спадщину їм належить по 1/3 частки спадкового майна у квартирі АДРЕСА_1 та по 1/6 частки у квартирі АДРЕСА_2, 1/3 частка у квартирі АДРЕСА_1 та 2/3 частини у АДРЕСА_2 належить відповідачці ОСОБА_4, яка заволоділа усім спадковим майном, вирішити спір у добровільному порядку відмовляється, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_3 вимушено проживає у з'омних квартирах, позивач ОСОБА_3 просить виділити йому у користування у АДРЕСА_1 кімнату розміром 13,7 кв.м., та виділити реально у АДРЕСА_2 1/6 частку квартири, позивач ОСОБА_6 просить виділити їй у користування у АДРЕСА_1 кімнату розміром 9,9 кв.м. та виділити реально в у АДРЕСА_2 1/6 частку квартири, кімнату розміром 10,0 кв.м. у АДРЕСА_1 позивачі просять залишити у користуванні відповідача ОСОБА_4
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено визначити порядок користування спадковим майном – АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_3 кімнату площею 13,7 м2; ОСОБА_6 кімнату площею 9,9 м2; ОСОБА_4 кімнату площею 10,0 м2, кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишити у спільному користуванні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у рахунок компенсації ринкової вартості 1\3 частки спадкового майна – АДРЕСА_2 у розмірі 53010 грн. - на користь кожного.
Припинити право власності ОСОБА_3, ОСОБА_6 на 1\6 частки, що належать кожному з них, в АДРЕСА_2.
Після виплати ОСОБА_4 грошової компенсації вартості належних ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у рахунок компенсації ринкової вартості 1\3 частки спадкового майна АДРЕСА_2, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\3 частку вказаної квартири, припинив право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у рахунок компенсації ринкової вартості 1\3 частки спадкового майна на 1\3 частки вказаної квартири.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив с того, що кожен з спадкоємців має право на виділення його долі у натурі, у зв’язку з чим слід, з врахуванням згоди відповідача на виплату компенсації за АДРЕСА_2, визначити порядок користування спадковим майном виділивши у АДРЕСА_1 у користування ОСОБА_3 кімнату площею 13,7 м2; ОСОБА_6 кімнату площею 9,9 м2; ОСОБА_4 кімнату площею 10,0 м2, кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишити у спільному користуванні та стягнувши на користь позивачів з відповідача компенсацію ринкової вартості АДРЕСА_2, визнати за ОСОБА_4 право власності на частки позивачів у вказаній квартирі.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується частково.
Відповідно до ч.2 ст.1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Згідно з ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Також згідно з ч.2 ст.364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, яка мала у власності нерухоме майно – АДРЕСА_1 та Ѕ частку квартири АДРЕСА_2, інша Ѕ частка якої належала ОСОБА_4
17 травня 2006 року сторони по справі отримали свідоцтва про право на спадщину, згідно до яких у АДРЕСА_1 позивачам та відповідачу належить по 1/3 частки, а у квартирі АДРЕСА_2 позивачам належить по 1/6 частки, а відповідачу 2/3 частки квартири (арк.с.6,7).
Згідно висновку судової будівельної експертизи №409/410 від 18.09.2009 року ринкова вартість однокімнатної АДРЕСА_2 складає 318 060 грн. Однокімнатна АДРЕСА_2 використовується під магазин непродовольчих товарів, розподілити в натурі її та виділити реально кожному з співвласників по 1/6 та 2/3 частки не можливо.
При таких обставинах судова колегія, враховуючи згоду відповідача на виплату компенсації, погоджується з висновком суду щодо стягнення на користь позивачів ринкової вартості за 1/3 частку АДРЕСА_2 та залишення цієї квартири у користуванні відповідача.
Щодо АДРЕСА_1, то суд визначаючи порядок користування не врахував те, що відповідно до технічного паспорту на квартиру дві кімнати у неї є суміжними, а проведена реконструкція не узаконена встановленим чином, у зв’язку з чим неможливо визначити порядок користування даною квартирою.
Переобладнання житлового будинку необхідно проводити відповідно до вимог ДБН А. 3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» та «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт». Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації, за наявності дозволу районної адміністрації, газового господарства та державної пожежної інспекції.
При таких обставинах колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку користування спадковим майном, АДРЕСА_1 не може бути визнано законним та обгрутованим, і на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року в частині визначення порядку користування спадковим майном, АДРЕСА_1 - скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В інший частині рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року - залишити без змін.
Рішення набуває чинність з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів із дня набрання законної сили.
Головуючий : Л.В.Володіна
Судді: Л.М.Водяхіна
Т.П.Колбіна