Справа № 2-1194

                                                                                                                                                                      2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вугледар                                                                                          21 жовтня 2010 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Гайдара А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г., розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок  пошкодження здоров`я на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок  пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що в умовах шкідливих факторів та в підземних умовах він пропрацював з 09.09.1993 року. При виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування нещасного випадку № 520, отримав виробничу травму, внаслідок чого в 1994 році вперше пройшов медичне освідчення в Обласній медично-соціальній експертній комісії м.Донецьк, висновком якої була встановлена стійка втрата працездатності у 90%. 10.07.2007 року він повторно пройшов медичне освідчення в Обласній медично-соціальній експертній комісії м.Донецьк, висновком якої була встановлена стійка втрата працездатності у 35%, безстроково. Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” моральну шкоду у сумі 30 000 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву с проханням розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, в своєму запереченні позовні вимоги не визнав, вважає що позивач знав в яких умовах він повинен був працювати, добровільно йшов на це, і у підприємства немає фінансової  можливості в теперішній час відшкодовувати позивачу моральну шкоду, завдану пошкодженням здоров’я на виробництві, так як у підприємства великі борги. Крім того позивач отримує від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України страхові виплати, з внесків які платить підприємство, та і сума яку просить позивач значно велика і нічим не обґрунтована.

Дослідивши матеріали справи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вивчивши письмові заяви сторін, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно акту  нещасного випадку № 520, позивач отримав виробничу травму, внаслідок чого в 1994 році вперше пройшов медичне освідчення в Обласній медично-соціальній експертній комісії м.Донецьк, висновком якої була встановлена стійка втрата працездатності у 90%.

                                                                 (а.с. 5-7)

У відповідності до ст.173 КЗпП України шкода заподіяна  працівникові каліцтвом  або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням  трудових обов’язків, відшкодовується  у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України  відшкодування власником або уповноваженим  ним органом моральної шкоди працівнику провадиться  у разі, якщо порушення  його законних прав  призвели до моральних страждань, втрати  нормальних життєвих зв’язків  і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

 Акти цивільного законодавства  регулюють відносини, які виникли  з дня набрання ними чинності. Так як  правовідносини  між позивачем та відповідачем виникли в 1997 році на них розповсюджується дія ЦК України (в редакції 1963р).

У відповідності до положень  ст..83 ЦК України (1963р)  позовна давність  не розповсюджується  на вимоги, які походять з порушення  особистих  немайнових  прав.

           Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду  N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в  тому  числі сезонному,    тимчасовому   працівникові,   членові   кооперативу, об'єднання   кооперативів,   колективного   сільськогосподарського підприємства,  селянського  (фермерського)  господарства,  а також  особі,  залученій  до   праці   на   підприємстві,   в   установі,організації,  або  тій,  яка  працювала  за  трудовим договором із фізичною особою),  відшкодовують  організація  або  громадянин,  з якими потерпілий перебував у трудових відносинах.

          У відповідності до п.1  «Правил  відшкодування власником  підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням  здоров'я, пов'язаним  з  виконанням  ним  трудових обов'язків»(надалі Правил),  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.  N 472, власник підприємства, установи  і  організації  або уповноважений ним орган  несе матеріальну  відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з  виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну  шкоду,  заподіяну  потерпілому  власником  фізичного  чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.  Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його  вини,  а  умови  праці  не  є  причиною моральної шкоди.

           Згідно п.11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого  про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у  вигляді одноразової грошової  виплати  або  в  іншій  матеріальній  формі, розмір  якої  визначається  в  кожному  конкретному   випадку   на підставі: домовленості  сторін  (власника,  профспілкового   органу   і потерпілого або уповноваженої ним особи);     рішення комісії  по  трудових  спорах;      рішення суду.

       З огляду на зазначене  вимоги позивача  щодо відшкодування моральної шкоди Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» яка спричинена наслідками трудового каліцтва та по якому висновком МСЕК м.Донецька від 1993 року встановлено 90% стійкої втрати працездатності, суд вважає обґрунтованими.

Задовольнити вимоги позивачки про стягнення з відповідача 30 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок пошкодження здоров’я, викликаного  виробничою травмою позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов. Позивач внаслідок трудового каліцтва та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем.  При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, дотримуючись принципів домірності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 гривень.

Згідно ст.81 ЦПК України та  постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 «Про затвердження Порядку  оплати витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з відповідача слід стягнути  витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 5 грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» судовий збір в сумі 2,50 грн.

На підставі викладеного,  відповідно ст.ст.83 ЦК України (1963 р.),  «Правил  відшкодування власником  підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням  здоров'я, пов'язаним  з  виконанням  ним  трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.  N 472   , ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України,  керуючись ст. ст. 60, 209, 212-215 ЦПК, суд –

в и р і ш и в :

     Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

      Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду  в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”  на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в сумі 2 (дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”  на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 5 (п’ять)гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                                               А.В.Гайдар