ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
20.08.2007 | Справа №2-15/5677-2007 |
За позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Армянськ АР Крим» (96012, АР Крим, м. Армянськ, мкр. Ім. Корявко, 3)
До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» (96234, АР Крим, Роздольненський р-н, с. Вогні, вул. Комарова, 13 а)
Про звернення стягнення на майно
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Сакунова І.В., довіреність № 474 від 16.05.2006 р. у справі
Від відповідача – не з’явився
Обставини справи: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) звернувся до Господарського суду АР Крим в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Армянськ АР Крим» із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» про звернення стягнення на заставлене майно на суму 141653,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати кредиту, процентів, та комісійної винагороди за управління кредитною лінією, нарахованих за користування кредитом за кредитним договором № 15-2006 від 15.02.2006 р., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 141653,11 грн. в тому числі 130000,00 заборгованості по кредиту, 6748,02 грн. відсотків за користування кредитом, 1495,00 грн. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, а також 3330,14 грн. пені по кредиту, 64,21 грн. пені по відсотках, 15,74 грн. пені по комісійній винагороді, що і стало приводом для звернення Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Армянськ АР Крим» з позовом до суду про звернення стягнення вказаної суми заборгованості на майно відповідача.
У судовому засіданні представником позивача надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач просить суд звернути стягнення на заставлене майно Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) на загальну суму 150976,68 грн., в тому числі 128941,86 заборгованості по кредиту, 9750,12 грн. відсотків за користування кредитом, 1950,00 грн. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, а також 10022,79 грн. пені по кредиту, 256,50 грн. пені по відсотках, 55,41 грн. пені по комісійній винагороді. Позивач просить звернути стягнення на наступне майно:
- трактор ХТЗ-25-ІІ, 1998 року випуску, реєстраційний №03541 КН, номер машини 004;
- трактор ХТЗ-25-П, 1998 року випуску, реєстраційний №03542 КН, номер машини
435;
- трактор Т-150К, 1992 року випуску, реєстраційний №1612 ФМ, номер машини
550953;
- комбайн зернозбиральний "Нива", 1995 року випуску, реєстраційний № 06003 КН,
номер машини 1006406;
- комбайн зернозбиральний "Дон-1200", 1994 року випуску, реєстраційний № 06002
КН, номер машини 000804;
- автомобіль МАЗ з причепом 54331 (причеп 191), 1992 року випуску, реєстраційний
№ 7172 КРС (причеп 3548 ЦС),
- комбайн зернозбиральний "Поліс"є", 1999 року випуску, реєстраційний № М 1273
ФМ, номер машини 00162;
- трактор колесний ДТ-75, 1987 року випуску, реєстраційний № 7099 ФЖ, номер
машини 774073,
- трактор колесний ДТ-75, 1991 року випуску, реєстраційний № 1735 ФЗ, номер
машини 836717,
- трактор колесний Т-150, 1988 року випуску, реєстраційний № 0956 ФЖ, номер
машини 699393,
вівці на відгодівлі, 108 голів, загальною живою вагою 4536,0 кг.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
09.08.2007 р. до господарського суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач по суті позовних вимог не заперечує, наявність заборгованості визнає, не погоджується з заявою позивача про зміну позовних вимог, якою позивач збільшив розмір стягуваної суми.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
15 лютого 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) (Банк) (позивач) і Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Андріївський» (Позичальник), був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-2006. (а.с. 12-14)
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові в розмірі і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Згідно пункту 1.1 вказаного Договору Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 130000,00 грн. на умовах, передбачених цим Договором.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту визначена пунктом 2.2. Договору та становить 14.02.2007 р.
Згідно пункту 3.1 Договору за надання кредиту Позичальник протягом пяти робочих днів з моменту видачі першої суми кредиту одноразово сплачує Банку комісійну винагороду у розмірі 400,00 грн.
Згідно пункту 1.3.1. Договору процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 21 % річних.
За управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,5 % від ліміту кредитної лінії щомісячно. (пункт 3.3 Договору)
Пунктом 5.3 кредитного договору визначено, що у випадку порушення терміну повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за кредит відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню, яка обчислювалась від суми простроченої заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Для забезпечення зобов'язань з повернення кредиту позивач та відповідач 15.02.2006 р. уклали договір застави № 24-2006. (а.с. 16-17)
Згідно з пунктами 1.1., 1.2. вказаного договору застави для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 24-2006 відповідач передав позивачу в заставу сільськогосподарську техніку, транспорт, худобу згідно з переліком, наведеним у Додатку № 1 до цього Договору. (а.с. 18-19).
Сторони визначили заставну вартість предмету застави у сумі 260752,00 грн. (пункт 1.4 Договору застви).
Відповідно до пункту 3.1.4 договору застави у разі невиконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором позивач мав право звернути стягнення на предмет застави.
Матеріали справи підтверджують те, що позивач згідно з умовами кредитного договору № 15-2006 від 15.02.2006 р. виконував свої зобов’язання належним чином.
Порушуючи прийняті на себе зобов'язання відповідач Сільськогосподарський виробничий кооператив «Андріївський» кредит і відсотки, нараховані за користуванням кредитом за кредитним договором № 15-2006, а також суму комісійної винагороди за управління кредитною лінією не погашає належним чином.
У судовому засіданні представником позивача надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач просить суд звернути стягнення на заставлене майно Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) на загальну суму 150976,68 грн., в тому числі 128941,86 заборгованості по кредиту, 9750,12 грн. відсотків за користування кредитом, 1950,00 грн. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, а також 10022,79 грн. пені по кредиту, 256,50 грн. пені по відсотках, 55,41 грн. пені по комісійній винагороді.
Судом вказана заява задоволена, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).
Учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.
Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.3 кредитного договору визначено, що у випадку порушення терміну повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за кредит відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню, яка обчислювалась від суми простроченої заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків (стаття 589 Цивільного кодексу України).
Крім того, відповідно до статті 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному об'ємі, включаючи відсотки і неустойку у випадках, передбачених договором (стаття 19 Закону).
Відповідно до пункту 2 статті 590 Цивільного кодексу України Банк набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо зобов'язання не буде виконано у встановлений термін (час), якщо інше не встановлене договором.
Матеріали справи підтверджують те, що відповідач згідно з умовами кредитного договіру № 15-2006 від 15.02.2006 р. видав боржнику кредит у розмірі 130000,00 грн. (а.с. 20) Представник відповідача визнав цєй факт.
Відповідач допустив однобічну відмову від виконання прийнятих на себе по зазначеному кредитному договору зобов'язань, що виразилось в неповерненні позивачу в установлений термін суми кредиту у розмірі 128941,86 грн., несплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2007 р. по 31.07.2007 р. у сумі 9750,12 грн., невнесені позивачу комісійної винагороди у розмірі 1950,00 грн.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України України не надав доказів повернення кредиту у строки, передбачені у кредитному договорі, не представів доказів невірного нарахування позивачем суми заборгованості, пені.
За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно, керуючись умовами кредитного договору, зробив розрахунок пені за період з 11.04.2007 р. по 02.08.2007 р. по простроченому основному боргу у розмірі 10022,79 грн., по прострочених відсотках за користування кредитом у розмірі 256,50 грн., та по простроченій комісійній винагороді за управління кредитною лінією у розмірі 55,41 грн.
Наданий позивачем розрахунок пені за невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором складений відповідно до вимог чинного законодавства на підставі кредитного договору, та є, на думку суду, обґрунтованим.
Таким чином, позовні вимоги в частині звернення стягнення на передане в заставу майно відповідача у розмірі 150976,68 грн., яка складається з суми боргу по кредиту у розмірі 128941,86 грн., суми боргу по відсотках за користування кредитом у розмірі 9750,12 грн., суми боргу по комісійній винагороді за управління кредитною лінією у розмірі 1950,00 грн., а також 10022,79 грн. пені по кредиту, 256,50 грн. пені по відсотках, 55,41 грн. пені по комісійній винагороді, підтверджуються матеріалами справи, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Кошти, отримані за рахунок продажу предмету застави, повинні перераховуватись для погашення заборгованості за кредитним договором № 15-2006 від 15.02.2006 р.
Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.08.2007 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Звернути стягнення на заставлене майно по Договору застави № 24-2006 від 15.02.2006 р. на рухоме майно Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» (96234, АР Крим, Роздольненський р-н, с. Вогні, вул. Комарова, 13 а, код ЄДРПОУ 23666575):
- трактор ХТЗ-25-ІІ, 1998 року випуску, реєстраційний №03541 КН, номер машини 004;
- трактор ХТЗ-25-П, 1998 року випуску, реєстраційний №03542 КН, номер машини
435;
- трактор Т-150К, 1992 року випуску, реєстраційний №1612 ФМ, номер машини
550953;
- комбайн зернозбиральний "Нива", 1995 року випуску, реєстраційний № 06003 КН,
номер машини 1006406;
- комбайн зернозбиральний "Дон-1200", 1994 року випуску, реєстраційний № 06002
КН, номер машини 000804;
- автомобіль МАЗ з причепом 54331 (причеп 191), 1992 року випуску, реєстраційний № 7172 КРС (причеп 3548 ЦС),
- комбайн зернозбиральний "Поліс"є", 1999 року випуску, реєстраційний № М 1273
ФМ, номер машини 00162;
- трактор колесний ДТ-75, 1987 року випуску, реєстраційний № 7099 ФЖ, номер
машини 774073,
- трактор колесний ДТ-75, 1991 року випуску, реєстраційний № 1735 ФЗ, номер
машини 836717,
- трактор колесний Т-150, 1988 року випуску, реєстраційний № 0956 ФЖ, номер машини 699393,
- вівці на відгодівлі, 108 голів, загальною живою вагою 4536,0 кг.
3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» (96234, АР Крим, Роздольненський р-н, с. Вогні, вул. Комарова, 13 а, код ЄДРПОУ 23666575) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002 п/р 290919024 МФО 324407) за рахунок вартості заставленого майна за кредитним договором № 15-2006 від 15.02.2006 р. борг в сумі 150976,68 грн., 1509,77 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.