СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 жовтня 2007 року | Справа № 2-28/7056.1-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Полевік Ірина Михайлівна ,довіреність № 8496 від 17.11.2005, закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
відповідача: Смілик Вадим Валентинович ,довіреність б/н від 01.09.2007, товариство з обмеженою відповідальністю "Алафітон",
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест",
третьої особи: не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Производственное монтажно-строительное предприятие "Электрон",
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 12 вересня 2007 року у справі №2-28/7056.1-2007
за позовом закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (наб. Перемоги, 50,Дніпропетровськ,49000)
в особі філії "Кримське регіональне управління" закритого акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (пер. Г.Аджимушкая, 1,Сімферополь,95005)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" (вул. Дзержинського, 22,Красногвардійське,97000)
товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон" (вул. Леніна, 21,Алушта,98516)
третя особа: відкрите акціонерне товариство "Производственное монтажно-строительное предприятие "Электрон" (вул. Танковая, 72,Новосибирск,630075)
про стягнення 44987,95 грн., за зустрічним позовом про визнання недійснимдоговору поруки № 056 від 28.03.2005
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії „Кримське регіональне Управління” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „КримАгроТрест”, товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” про стягнення заборгованості у розмірі 44 987,95 грн..
21 квітня 2005 року закрите акціонерне товариство комерційного банку „ПриватБанк” надало суду заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути солідарно з відповідачів 2 735 184,13 грн. ,у томі числі 2 650 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 84 654, 79 грн. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом та 529,33 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредитному договору.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2005 року прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” до відповідачів, закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” та товариства з обмеженою відповідальністю „КримАгроТрест” про визнання договору поруки № 056 від 28 березня 2005 року недійсним.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2005 року залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відкрите акціонерне товариство „Виробничо-монтажно-будівельне підприємство „Електрон”.
24 липня 2007 року позивач за первісним позовом надав суду заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту в розмірі 2 650 000, 00 грн., заборгованість по відсоткам у сумі 84 654, 79 грн. та пеню у розмірі 529,33 грн., а всього – 2 735 184, 12 грн..
12 вересня 2007 року закрите акціонерне товариство комерційного банку „ПриватБанк” надало суду заяву про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” на суму 2 735 184, 12 грн., яке перебуває за адресами: м. Алушта, вул.. Леніна, 21 та м. Алушта, вул.. Ювілейна, 38, а також на інше майно.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2007 року клопотання закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” задоволено, накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” на суму 2 735 184, 12 грн., яке перебуває за адресами: м. Алушта, вул.. Леніна, 21 та м. Алушта, вул.. Ювілейна, 38, а також на інше майно, де б воно не перебувало та у кого б не знаходилось.
Ухвала суду мотивована значним розміром позовних вимог та наявністю довідок про відсутність на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” грошових коштів.
Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Алафітон”, не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить ухвалу у справі скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права.
Так, за твердженням апелянта, в порушення вимог статті 67 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд наклав арешт на майно, що не належить відповідачу.
Як стверджує відповідач, накладення арешту на жилі будинки позбавило товариство з обмеженою відповідальністю „Алафітон” можливості здійснити первинну реєстрацію прав власності на квартири пайовиків ті інвесторів ,яким належать квартири в будівлях та порушило права товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон”, у якого згідно з інвестиційними договорами є зобов’язання перед інвесторами по своєчасній реєстрації належних їм квартир та наданню свідоцтва про право власності.
У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, здійснено заміну судді Видашенко Т.С. на суддю Ткаченко М.І..
У судове засідання, призначене на 30 жовтня 2007 року представники відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Крим Агро Трест” та третьої особи не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
23 листопада 2004 року між закритим акціонерним товариством „Комерційного банку „Приват Банк" в особі філії "Кримське регіональне управління" закритого акціонерного товариства "Комерційного банку "ПриватБанк" і товариством з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест” був укладений кредитний договір за № 109-04, згідно з яким останньому наданий кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом 2650 000,00 грн..
Надання кредиту було здійснено шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів відповідача в межах суми, передбаченої в пункті 1.1 договору. Процентна ставка для розрахунку відсотків за користування кредитом визначена в пункті 4.1 договору склала суму - 22 % річних.
Відповідно до підпункту 2.2.2 договору товариство з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест” зобов'язано сплачувати відсотки за користування наданим кредитом 25-го числа кожного поточного місяця з дотриманням вимог пунктів 4.1,4.2,4.3 договору.
Згідно пункту 5.1 договору при порушенні зайомщиком будь-якого зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2,4.1,4.2 і 4.3 кредитного договору та строків повернення кредитів, передбачених пунктами 2.2.5, 4.4, 4.5,4.6,4.7 договору, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки, яка була чинна в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розділу 3 зазначеного кредитного договору зобов'язання позичальника забезпечувалися заставою зерна пшениці 3-го класу в кількості 13669,420 тонн, що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест”та перебуває на відповідальному зберіганні на елеваторі відкритого акціонерного товариства “Азовське ХПП”згідно договору відповідального зберігання зерна пшениці, укладеного 23.11.2004 між відкритим акціонерним товариством “Азовське ХПП”, товариством з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест” і закритим акціонерним товариством „Комерційного банку „Приват Банк".
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест” порушив умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 25.03.2005 відсотки за кредитним договором сплачені не були. Згідно розрахунку сума заборгованості по відсоткам склала 44723,29 грн, розмір пені склав суму 264,66 грн..
28 березня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Алафітон" і закритим акціонерним товариством „Комерційного банку „Приват Банк" в особі філії "Кримське регіональне управління" закритого акціонерного товариства "Комерційного банку "ПриватБанк" був підписаний договір поруки за № 056. Від імені поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон" зазначений договір підписано директором Медведєвим Олександром Васильовичем, що діяв, як зазначено в договорі, на підставі статті 553 Цивільного кодексу України. Предметом цього договору є порука товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон" (поручитель) перед кредитором - закритим акціонерним товариством „Комерційного банку „Приват Банк" за виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест”, як боржником, своїх зобов'язань за кредитним договором № 109-04 від 23.11.2004. (пункт 1 договору).
Згідно з пунктом 4 договору поруки у випадку невиконання боржником товариством з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест” зобов'язань за кредитним договором боржник - товариство з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест” і поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю "Алафітон" відповідають перед кредитором - закритим акціонерним товариством „Комерційного банку „Приват Банк" як солідарні боржники.
У випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, передбачених пунктом 1 договору поруки, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу з вказівкою невиконаних зобов’язань (пункт 5).
В силу пункту 6 вказаного договору поручитель зобов’язаний виконати зобов’язання, визначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі 5 календарних днів з моменту її отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон" вимогу про погашення заборгованості боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Крим Агро Трест”01.04.2005. На зазначену дату сума заборгованості по відсотках склала розмір 44723,29 грн., по сплаті пені - 87,66 грн.
У зв’язку з викладеними обставинами, посилаючись на пункт 6 договору поруки від 28 березня 2005 року, позивач заявив вимогу до поручителя виконати зобов'язання боржника по сплаті відсотків за користування кредитом і пені.
Оскільки у встановлений строк поручителем зобов’язання виконані не були, закрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Приват Банк" в особі філії "Кримське регіональне управління" закритого акціонерного товариства "Комерційного банку "Приват Банк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Предметом арешту, у відповідності до оскаржуваної ухвали, є майно товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” на суму 2 735 184, 12 грн., що знаходиться за адресами: м. Алушта, вул.. Леніна, 21 та м. Алушта, вул.. Ювілейна, 38.
В якості такого майна державним виконавцем були описані та арештовані квартири у будівлях, що розташовані за адресами: м. Алушта, вул.. Леніна, 21 та м. Алушта, вул. Ювілейна, 38.
Разом з тим, в порушення вимог статті 67 Господарського кодексу України щодо можливості накладення арешту на майно саме відповідача, місцевий господарський суд не зазначив, на підставі яких доказів він дійшов висновку про належність даного майна товариству з обмеженою відповідальністю „Алафітон”.
Крім того, матеріали справи містять довідку Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації за вих. № 23958/14 від 08.05.07, у відповідності до якої за товариством з обмеженою відповідальністю „Алафітон” право власності на об’єкти нерухомого майна в місті Алушта не зареєстровано. (т.3, а.с. 78)
Як твердить відповідач, арешт квартир в будівлях привів до неможливості здійснити первинну реєстрацію прав власників на квартири наймачів та інвесторів, яким належать квартири.
Таким чином, накладенням арешту на квартири в будівлях призвело до порушення прав інших осіб, які не є учасниками судового процесу, що є неприпустимим.
Крім того, заходи щодо забезпечення позову ,вжиті судом першої інстанції, не відповідають характеру заявлених позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовом, закрите акціонерне товариство комерційного банку „Приватбанк” просив суд захистити його порушене право шляхом стягнення з відповідача грошових коштів, а не з позовом про визнання права власності або витребування певного майна.
Отже, виконання судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у разі задоволення позовних вимог не повинно забезпечуватись накладенням арешту на індивідуально визначене майно, за виключенням грошових коштів, оскільки предметом позову, що забезпечується, є спірна матеріально-правова вимога позивача щодо виконання відповідачем зобов’язань саме зі сплати грошових коштів.
Таким чином, оскільки оскаржувана ухвала порушує вимоги статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, вона підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 66, 67, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Алафітон” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2007 у справі № 2-28/7056.1-2007 скасувати.
3. В задоволенні клопотання закритому акціонерному товариству комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії „Кримське регіональне Управління” про забезпечення позову відмовити.
Головуючий суддя
Судді