Судове рішення #1180445
8001-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 318



УХВАЛА

 


 

09.10.2007

Справа №2-23/8001-2007


за скаргою Нижньогірського районного споживчого товариства, (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 72),

на дії Державної виконавчої служби Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського відділу юстиції АР Крим, (95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 21),

боржник Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі АР Крим, (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Шкільна, 16),

за участю Головного Управління Державного казначейства України в АР Крим, (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19),

скарга на дії Державної виконавчої служби,

                                                              Суддя Г.М.Іщенко

  

представники:

Від заявника – Перец О.І. – представник, дов. від 03.07.2007р.

Від Державної виконавчої служби – не з'явився, повідомлений належним чином,

Від податкового органу – не з'явився, повідомлений належним чином,

Від Головного Управління Державного казначейства України в АР Крим – Пермінова Н.О. – головний спеціаліст юридичного відділу, дов. № 23-11.0/02-862 від 07.02.2007р.


Обставини справи: Нижньогірське районне споживче товариство звернулось до господарського суду АР Крим зі скаргою на дії Державної виконавчої служби Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського відділу юстиції АР Крим, в якій просить визнати неправомірними дії щодо винесення постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу від 23.06.2006р. у справі №2-23/1626.1-2005 та зобов’язання виконавчої служби прийняти до провадження та виконати стягнення по вказаному виконавчому листу.

Державна виконавча служба у відзиві на скаргу зазначила, що відповідно до статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв’язку із чим виконавчий лист від 23.06.2006р. виконанню органами державної виконавчої служби не підлягає.

Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі АР Крим у відзиві на скаргу пояснила, що  у компетенцію податкового органу не входить контроль за діями державних виконавців.

Головне Управління Державного казначейства України в АР Крим у своїх поясненнях на скаргу вказує, що бюджетним законодавством не передбачено відшкодування судових витрат (державне мито, витрати, пов’язані із проведенням судової експертизи тощо) з бюджетних рахунків, відкритих для зарахування податків, зборів та інших платежів.

Розглянувши матеріали скарги, заслухав пояснення сторін, суд


В С Т А Н О В И В :


Постановою господарського суду АР Крим від 24.11.-16.12.2005р. у справі                №2-23/1626.1-2005 адміністративний позов Нижньогірського районного споживчого  товариства про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі № 8/26-02 від 14.04.2003р. задоволений. З Державного бюджету України на користь товариства стягнуто 3,40грн. державного мита.

Додатковою постановою господарського суду АР Крим від 26.01.2006р. у справі                №2-23/1626.1-2005 з Державного бюджету України та користь Нижньогірського районного споживчого  товариства стягнуто 1200,00грн. витрат на проведення судової експертизи.

23.06.2006р. на примусове виконання постанови виданий виконавчий лист.

Вказаний виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України  1200,00грн. витрат на проведення судової експертизи пред’явлений до виконання у Державної виконавчої служби Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського відділу юстиції АР Крим.

20.04.2007р. державним виконавцем Черновою Е.А. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням на частину 2 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження».

У своїй заяві скаржник посилається на пункт 6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5 від 15.12.1999р., якою встановлено що готівка в національній та іноземній   валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення у порядку, передбаченому пунктом 5.1.2 цієї Інструкції. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної  особи,  що знаходяться в кредитних установах, в тому числі в органах Державного казначейства в  порядку, передбаченому Законом. А виконання зазначеного виконавчого листу органами Держказначейства не може бути проведено за відсутністю такого Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби врегульовані розділом XIV господарського процесуального кодексу України, зокрема статтею 1212, якою встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що господарські суди здійснюють судовий контроль за виконанням судових рішень, прийнятих у господарських справах, шляхом перевірки відповідності діянь органів Державної виконавчої служби діючому законодавству на етапі їх виконання.  

Зазначена скарга не підлягає розгляду в господарському суді АР Крим за правилами статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України та справу №2-23/1626.1-2005 за адміністративним позовом Нижньогірського районного споживчого товариства про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі № 8/26-02 від 14.04.2003р. розглянуто саме за правилами вказаного кодексу.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних  осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Спеціальною нормою вказаного Кодексу, зокрема частиною 1 статті 181 передбачено можливість звернення до адміністративного суду учасників виконавчого провадження із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Таким чином, скаржник не позбавлений права звернутися із відповідним позовом до адміністративного суду відповідно до вимог статей 6, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, що викладена в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003  № 14, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення Цивільно процесуального кодексу і Господарського процесуального кодексу, якими врегульовано аналогічні питання.

Згідно пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає розгляду у господарський судах України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 статті 80, статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд


У Х В А Л И В :


Провадження у справі припинити.



Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко Г.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація