ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
30.08.2007 | Справа №2-15/6821-2007 |
За позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, код ЄДРПОУ 31829422)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, код ЄДРПОУ 03348117)
Про стягнення 4211,95 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Клюс Ю.В., довіреність № 13/1987 від 30.08.2007 р., у справі
Від відповідача – Рубан В.С., довіреність № 57 від 09.01.2007 р., у справі
Обставини справи: Дочірнє підприємство «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про стягнення 4211,95 грн., в тому числі 3718,80 грн. основного боргу, 51,69 грн. річних, 148,74 грн. інфляційних витрат, 292,72 грн. неустойки.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг за договором про надання послуг № 32 від 09.10.2006 р., через що Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» перед Дочірнім підприємством «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» складає 3718,80 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 51,69 грн., 148,74 грн. інфляційних втрат, 292,72 грн. неустойки.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву вих. № 207 від 31.05.2007 р., просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
09.10.2006 р. між Кіровським управлінням по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (Замовник) (відповідач) та Дочірнім підприємством «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Виконавець) (позивач) був укладений договір про надання послуг № 32. (а.с.9-10)
Згідно пункту 1.1. Договору Виконавець зобов’язується надати за дорученням Замовника послуги автотранспорту, машин та механізмів.
Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна договірна за 1 машину за годину роботи відповідно протоколу узгодження ціни, яка є невід’ємною частиною дійсного договору, складає:
Послуги автомобіля КрАЗ за 1м/год – 172,58 грн.
Послуги екскаватора за 1м/год – 137,32 грн.
Строк дії вказаного Договору обумовлений пунктом 9.1. Договору та становить з моменту його підписання Сторонами та діє до 08.10.2007 р.
Позивачем були виконані свої обов’язки за договором, надані відповідні послуги автотранспорту, машин та механізмів на загальну суму 7437,60 грн., що підтверджується складеним та підписаним обома сторонами актом приймання виконаних робіт б/н від 13.10.2006 р. (а.с.84), а також підписаними обома сторонами товарно-транспортними накладними (а.с. 13-17)
Відповідачем у виконання свого обов’язку за Договором було сплачено позивачу суму у розмірі 3718,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками по рахунку позивача. (а.с. 18).
31.10.2006 р. позивачем був виставлений рахунок на суму 3718,80 грн., яка залишилась несплаченою відповідачем.
Проте, відповідач не виконав свої обов’язки за договором щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, в результаті чого за ним склалася заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 3718,80 грн., що і послужило підставою для звернення Дочірнього підприємства «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за договором. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 3718,80 грн. заборгованості за надані позивачем послуги за Договором про надання послуг № 32 від 09.10.2006 р., через що вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» заборгованості у розмірі 3718,80 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 148,74 грн. та 3% річних у розмірі 51,69 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» інфляційних витрат у розмірі 148,74 грн. за період з листопада 2006 р. по березень 2007 р. (включно) суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» 3% річних у розмірі 51,69 грн. за період з 07.11.2006 р. по 25.04.2007 р. (169 дн.) підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 292,72 грн. за період з 07.11.2006 р. по 25.04.2007 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобовязань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день порушення.
Заявлена позивачем сума пені у розмірі 292,72 грн. за період з 07.11.2006 р. по 25.04.2007 р. судом визнається обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, код ЄДРПОУ 03348117, банківські реквізити невідомі) на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, код ЄДРПОУ 31829422, р/р 26007301324051 в Кримському центральному відділенні ПИБ МФО 324430) суму заборгованості у розмірі 3718,80 грн., 51,69 грн. річних, 148,74 грн. інфляційних втрат, 292,72 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.