РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючого - ДРОБОТІ В.В.,
с у д д і в - ФАЗИКОШ Г.В., МАЦУНИЧА М.В.,
при секретарі - МОЛНАР Е.А.,
з участю представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача акціонерно-комерційного банку «Східно - Європейський банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19 січня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 пред’явила до АКБ «Східно – Європейський банк » позов про стягнення коштів за договором банківського вкладу.
Позивачка зазначала, що 15 липня, 8 та 28 серпня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу, згідно якого вона внесла 350000 грн., а відповідач зобов’язався через один рік повернути вклад та виплатити 19,5 % річних.
Посилаючись на те, що банк в обумовлений договором строк вклад та річні відсотки не повернув і не виплатив, позивачка просила стягнути на її користь вклад, відсотки за користування вкладом, інфляційні витрати, штраф за прострочку виконання зобов’язання, моральну шкоду та судові витрати.
Рішенням суду з відповідача на користь позивачки стягнуто 485 216,23 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 75 000 грн. моральної шкоди та судові витрати в сумі 10 081 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення в частині стягнення інфляційних витрат, 3 % річних, відсотків за користування вкладом понад шість місяців скасувати. Вказує на те, що зазначені суми не підлягають стягненню, оскільки він з 18 грудня 2009 року знаходиться в стадії ліквідаційної процедури. Судом також безпідставно стягнута моральна шкода та 10000 грн. оплати послуг адвоката позивачки. Матеріалами справи підстави та розмір цих сум не доведені.
Колегія вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі обставини, за виключенням факту заподіяння позивачці моральної шкоди.
15 липня 2008 року сторони спору уклали договір банківського вкладу, згідно якого банк прийняв від позивачки 250 000 грн. строком на один рік та зобов’язався повернути цю суму вкладнику і сплачувати йому 19,5 % щомісячно.
8 та 28 серпня 2008 року сторони уклали додаткові угоди, по яких позивачка передала банку ще 100 000 грн. на тих самих умовах, що і основний договір.
Є доведеним, що після спливу дії договору відповідач своє зобов’язання не виконав і депозити не повернув, не дивлячись на своєчасне звернення позивачки.
Не виконано відповідачем умови договору і до теперішнього часу.
Суд правильно застосував до даних правовідносин норми ст.41 Конституції України, ст.ст. 316-319, 321, 325, 509, 526, 1060, 1061 ЦК України, ст.56 ЗУ «Про Національний банк України», ст.85 ЗУ «Про банк і банківську діяльність» .
Згідно них, банк повинен повернути вкладнику, тобто позивачці 350 000 грн. - вклад, виплатити відсотки за користування вкладом протягом строку, передбаченого договором в сумі 72 151,23 грн., виплатити відсотки за користування вкладом протягом шести місяців неповернення в сумі 49 392грн., інфляційні витрати за час прострочення зобов’язання в сумі 6601 грн. та 3 % річних за цей же період.
Відповідно до вимог ст.ст.79, 88 ЦПК України суд також правильно стягнув з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати в сумі 81 грн.
Що стосується стягнення з банку моральної шкоди в сумі 75 000 грн., то рішення в цій частині є помилковим.
Ані договором банківського вкладу, ані законом стягнення моральної шкоди з банку у випадку невиконання ним зобов’язання не передбачено, тому у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.
Також не підлягає стягненню10 000 грн. за надання правової допомоги позивачці, адже згідно листа адвоката договір про надання допомоги розірвано, а кошти повернуті позивачці ( а.с.101).
Знаходження відповідача у стадії ліквідаційної процедури не є підставою для невиконання договірних зобов’язань та незастосування чинного законодавства, що передбачає правові наслідки порушення зобов’язання і відповідальність за порушення зобов’язання.
Враховуючи наведене, відсотки за користування вкладом позивачки, інфляційні витрати та річні проценти банк повинен виплатити позивачці.
Витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічне забезпечення розгляду документально підтверджені, тому при задоволенні позовних вимог позивачці вони судом правильно стягнуті на її користь.
Відповідно до положень п.п. 3 та 4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування матеріального закону щодо стягнення моральної шкоди та витрат за надання правової допомоги є підставами для зміни рішення в цій частині.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково .
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19 січня 2010 року змінити.
У задоволенні вимог ОСОБА_4 до АКБ «Східно - Європейський банк» про стягнення 75000 грн. моральної шкоди та 10 000 грн. – витрат за надання правової допомоги - відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом 20 днів шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : ( підпис )
С у д д і : ( підписи )
Згідно з оригіналом :
Суддя апеляційного суду В.В. Дроботя