ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 р. | № 2-5/669-2006А(2-5/15473-2005) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В. –головуючого,
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
за участю представників від:
позивача -не з'явився;
відповідача - Євтодієва Г.В. (дов. від 02.08.07),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Державної податкової інспекції у м. Євпаторії |
на постанову та на постанову | Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року |
у справі | № 2-5/669-2006А (2-5/15473-2005) |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | Закритого акціонерного товариства "Волна" |
до | Євпаторійської об"єднаної державної податкової інспекції |
про | визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, |
В С Т А Н О В И В:
25 жовтня 2005 року Закрите акціонерне товариство "Волна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної ДПІ № 0002812301/1 від 18.10.2005 року.
Постановою Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 року (суддя Гаврилюк М.П.) позов задоволено повністю. Постанова винесена в порядку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з посиланнями на статтю 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також на ту обставину, що в період за перше півріччя 2004 року та 9 місяців 2004 року у позивача прибуток відсутній, що відображено у звіті про фінансові результати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року (колегія суддів у складі: Голика В.С. - головуючий, Дугаренко О.В., Фенько Т.П.) постанову Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної ДПІ - без задоволення.
Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що даний спір є господарським, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченому ГПК України.
Не погоджуючись з постановами місцевого та апеляційного господарських судів у даній справі, відповідачем було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2007 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у даній справі з огляду на те, що оскарження судових рішень у даній справі має бути здійснено у порядку господарського судочинства.
Враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України, Державна податкова інспекція у м. Євпаторії звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року скасувати та прийняти нове рішення, згідно якого, у задоволенні позовних вимог ЗАТ "Волна" -відмовити.
В обґрунтуванні касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з мотивів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю –доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарський суд АР Крим розглянув дану справу за правилами КАС України, визначивши, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Севастопольський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 18 травня 2006 року та посилаючись на статті 2, 3, 4, 17, 50 КАС України встановив, що даний спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з висновками Севастопольського апеляційного господарського суду у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено які справи підвідомчі господарським судам.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01 вересня 2005 року.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 КАС України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідно до підпункту 1 пункту 1статті 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративного суду.
Таким чином, з контексту зазначених норм Кодексу випливає, що справою адміністративної юрисдикції є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт є законодавчо уповноваженим здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, останні ж, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідачем у справі є орган державної податкової служби, який у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, помилково відніс до юрисдикцій господарських судів спір за позовом ЗАТ "Волна" до Євпаторійської об'єднаної ДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що вони є публічно-правовими, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції і її розгляд повинен здійснюватись за нормами КАС України.
Однак, даний спір розглянуто апеляційною інстанцією за правилами Господарського процесуального кодексу України без встановлення належної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.
На порушення цих вимог, суд апеляційної інстанції розглянув справу керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
Відповідно до частини першої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню з передачею справи на апеляційний перегляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії задовольнити частково.
2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2006 року залишити без змін, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 у справі № 2-5/669-2006А (2-5/15473-2005) - скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя: Добролюбова Т.В.
Судді: Гоголь Т.Г.
Швець В.О.