< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.10.10Справа №2а-2862/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Кузнецової О.В.,
за участю:
позивача -ОСОБА_2.,
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2
до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим Міністерства оборони України
про скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до військового комісаріату Автономної Республіки Крим Міністерства оборони України про скасування рішення, прийняте протоколом № 3 від 29.04.10 про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, зобов'язання привласнити зазначений статус і видати відповідне посвідчення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні 2002 року позивач приймав участь у виконанні робіт по розмінуванню вибухових предметів, однак відповідачем у порушення вимог діючого законодавства йому було відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 жовтня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2862/10/2770.
Ухвалою суду від 01.10.2010 було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 14.10.2010.
У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства оголошувалась перерва.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, надала клопотання з проханням розглянути справу без участі представника військового комісаріату, у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 14.10.2010 представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала письмові заперечення. Вважає, що підстави для встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій відсутні, оскільки включення його до складу слідчої групи військової прокуратури Військово-Морських Сил України не є підставою для встановлення статусу учасника бойових дій.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши позивача, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, яке викладене у протоколі № 3 від 29.04.2010 ОСОБА_2 відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій з тих підстав, що факт особистої участі у розмінуванні представлені документи не підтверджують. Заявник входив до складу слідчої групи, до групи розмінування не входив.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х11 із змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 11 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об’єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.
Відповідно до положень абзацу 3 пункту 5 «Інструкції про порядок видачі посвідчень, нагрудних знаків ветеранів війни особам рядового і начальницького складу МНС України», затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (2) № 331 від 31.05.2006 особам, які визнані учасниками бойових дій (пункт 11 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), посвідчення видаються на підставі:
витягу з наказу начальників головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, аварійно-рятувальних загонів, Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін) та допущення особового складу до знищення вибухонебезпечних предметів у воєнний і повоєнний час;
витягу з наказу начальників головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, аварійно-рятувальних загонів, Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін);
акта на виконання робіт з розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних предметів (бойових мін) у воєнний і повоєнний час.
При відсутності (з незалежних від особи рядового і начальницького складу МНС України обставин) необхідних архівних документів, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох, нотаріально завірених), які в період, що потребує підтвердження, проходили службу чи працювали разом із заявником.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доручення Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 04.04.2002 № 633 стосовно подання військовою прокуратурою Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 03.04.2002 № 2/624 та з метою з’ясування наявності бойових припасів в районі мису Херсонес начальником Головного штабу – першим заступником Головнокомандувача Військово-морських Сил Збройних Сил України було видано наказ № 16 від 12.04.2002 «Про виїзд групи для проведення пошуку та огляду вибухонебезпечних предметів у акваторії моря у районі мису Херсонес».
Зазначеним наказом було сформовано групу пошуку. Пунктом 2 наказу зазначено групі пошуку діючи сумісно зі слідчою групою військової прокуратури Військово-морських Сил України, до якої було включено старшого слідчого військової прокуратури Військово-Морських Сил Збройних Сил України майора юстиції ОСОБА_2, провести водолазний огляд, класифікацію, позначити місце знаходження бойових припасів в районі мису Херсонес (а.с. 12)
Наказом начальника Головного штабу – першим заступником Головнокомандувача Військово-морських Сил Збройних Сил України № 18 від 16.04.2002 було сформовано групу для проведення робіт з розмінування вибухонебезпечних предметів у акваторії моря у районі мису Херсонес. Пунктом 2 наказу зазначено, що для проведення робіт групі виїхати на місце розмінування 17.04.2002. Діючи сумісно зі слідчою групою військової прокуратури Військово-Морських Сил Збройних Сил України, до складу якої ввійшов позивач у справі ОСОБА_2 групі наказано провести розмінування бойових припасів в районі мису Херсонес у термін 17-18.04.2002 (а.с. 13).
Таким чином, з значених наказів вбачається, що ОСОБА_2 в квітні 2002 року було залучено до групи по проведенню робіт з розмінування бойових припасів в районі мису Херсонес.
У судовому засіданні встановлено, що в період з 12.04.2010 по 17.04.2002 ОСОБА_2 особисто приймав участь в пошуку, знищенні та розмінуванні вибухонебезпечних предметів, що підтверджується документами, які є в матеріалах справи, а саме: актом від 12.04.2002 № 11 про проведення робіт по пошуку вибухонебезпечних предметів (а.с.17), актами знищення та розмінування вибухонебезпечних предметів № 12, 13, 14 від 17.04.2002 (а.с. 18-20).
Крім того, дані обставини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які входили до складу групи пошуку та приймали участь у розмінуванні вибухонебезпечних предметів.
Вказані свідки підтвердили у судовому засіданні, що при здійсненні робіт з пошуку, огляду та знищенню вибухонебезпечних предметів в акваторії моря у районі мису Херсонес в квітні 2002 року ОСОБА_2 був включений до складу слідчої групи, яка працювала разом із групою пошуку, зокрема, здійснювала завантаження вибухонебезпечних предметів у човен, їх огляд та фотографування, крім того ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у знищенні вибухонебезпечних предметів.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення про відмову у встановленні ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій, разом з тим позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують його безпосередню участь при здійсненні робіт по розмінуванню вибухонебезпечних предметів.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02.11.2010 о 17-30 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Військового комісаріату Автономної республіки Крим Міністерства оборони України, викладене у протоколі № 3 від 29.04.2010 в частині відмови у встановленні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2.
Зобов'язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим Міністерства оборони України встановити ОСОБА_2 статус учасника бойових дій та видати посвідчення встановленого зразку.
Зобов'язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим Міністерства оборони України надати суду звіт про виконання постанови в місячний строк після набрання постановою законної сили.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за квитанцією від 23.09.2010 у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя < підпис > Н.Г. Плієва
< З оригіналом згідно >