А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
09.11.10 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Демченка С.М. (головуючий), Машкаринця І.М., Гошовського Г.М. з участю прокурора – Машкаринця О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою на затримання, в якому захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подав апеляцію на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.10.
Цією постановою залишено без задоволення скаргу захисника про визнання незаконним затримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 КК України, здійсненого старшим слідчим з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА у Закарпатській області Карабіном В.В. в порядку, передбаченому ст. 106 КПК України 10.08.10.
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що, як директор ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-4»», з 01.10.06 по 30.06.08 ухилився від сплати податків на 3 139 066 грн., а також підозрювався в тому, що з 01.01.08 по 31.12.09 ухилився від сплати страхових внесків за державне пенсійне страхування на суму 1.514.458,11 грн..
Скаргу в порядку, передбаченому ч.7 ст. 106 КПК України захисник обґрунтував тим, що на момент затримання кримінальна справа, порушена щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212-1 цього Кодексу, і кримінальна справа, порушена за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Будівельна компанія Комфортбуд-4»», в якій 24.07.10 щодо ОСОБА_4 було винесено постанову про притягнення як обвинуваченого за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, були об’єднані, а ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд, тому підстав для затримання останнього, передбачених у ст. 106 КПК України, на думку захисника, не існувало.
Залишення скарги захисника без задоволення, суд першої інстанції в постанові обґрунтував тим, що фактів, які підтверджували б протиправність дій працівників УПМ ДПА у Закарпатській області під час затримання ОСОБА_4, не встановлено.
В апеляції порушується питання про скасування постанови судді і визнання затримання ОСОБА_4 незаконним. Апелянт посилається на те, що слідчий всупереч вимогам ч.2 ст. 165 КПК України порушив порядок зміни запобіжного заходу і не надав суду фактичних даних про обставини, які свідчили б про наявність зазначених у частинах 1 і 2 ст. 106 КПК України підстав для затримання ОСОБА_4.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який вважав апеляцію безпідставною і просив залишити постанову судді без змін, перевіривши матеріали провадження за скаргою, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як випливає з положень ст. ст. 106, 149 і 165-2 КПК України, під час судового розгляду скарги на затримання, предметом дослідження є матеріали кримінальної справи, за якими суддя має перевірити наявність підстав, додержання порядку і процесуальної форми застосування цього запобіжного заходу. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним.
Ці вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції не додержано. Як видно з протоколу судового засідання, суддя одержав пояснення від ОСОБА_4, його захисників, слідчого, однак замість матеріалів кримінальної справи обмежився дослідженням невизначених «матеріалів скарги», і вислухавши думку прокурора виніс постанову, якою відмовив у задоволенні скарги «на дії слідчого по затриманню ОСОБА_4».
Така постанова кримінально-процесуальним законом не передбачена, в ній немає суджень з приводу обставин, з якими закон пов’язує вирішення питання про затримання особи, а тому підлягає до скасування.
Що стосується прохання апелянта про визнання апеляційним судом затримання ОСОБА_4 незаконним, то воно не може бути задоволено, оскільки за змістом ст. ст. 106, 366 і 382 КПК України вирішення цього питання віднесено до компетенції суду першої інстанції і виходить за межі повноважень апеляційного суду.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 04.10.10, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника про визнання незаконним затримання ОСОБА_4 10.08.10, скасувати, провадження за скаргою повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судді :