АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 11301 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Мельниченко С.П. Категорія - 5/6 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Перцової В.А
суддів - Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
при секретарі - Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Новомосковська міська рада, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та повернення земельної ділянки, -
ВСТАНОВИЛА:
Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.07.2010 року та ухвалити нове рішення / т. 3 а. с. 26-29 /.
Зазначеним рішенням суду від 07.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Суд зобов’язав ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 складом, що розташований по АДРЕСА_1, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 самовільно збудованої прибудови до належних їй складських приміщень, розташованої на території міської друкарні по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 130 кв. м. та приведення земельної ділянки, на якій розташовані такі будівлі, до попереднього стану.
Судом вирішено питання щодо судових витрат по справі.
В іншій частині позовних вимог відмовлено / а. с. т.3 а. с. 13-15 /.
Як на підстави апеляційної скарги відповідачка посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права / т. 3 а. с. 26-29 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 04.02.2002 року належить склад площею 34,4 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1, а згідно договору оренди земельної ділянки № 5 від 29.06.2004 року – йому передано у користування земельну ділянку площею 40 кв. м. на якій розташовано склад та яка необхідна для його обслуговування /т.2 а. с. 3,11-15/. Вхід та під’їзд до складу позивача здійснювався між приміщенням ОСОБА_1 та приміщенням № ІІ, що належить відповідачці ОСОБА_1
Однак, зазначеним складом позивач позбавлений можливості користуватися, оскільки відповідачка ОСОБА_1, на земельній ділянці між приміщенням ОСОБА_1 та приміщенням № ІІ, що належить самій відповідачці, - самочинно збудувала склад V , який фактично є прибудовою до приміщення № ІІ, і цим зробила неможливим під’їзд до складу ОСОБА_2, залишивши невеликий прохід до складу позивача.
Факт неможливості користування ОСОБА_2 належним йому складом підтверджується актом від 02.08.2008 року, який складено спеціальною комісією до якої увійшли працівники відділу земельних ресурсів, міськвиконкому та депутатів / т. 1 а. с.107 /.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, де ОСОБА_1 самочинно збудувала склад V, - відсутні, як і відсутній договір оренди цієї земельної ділянки, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2004 року, листом виконкому міськради від 31.10.2006 року, листом відділу Держкомзему у м. Новомосковську від 10.09.2010 року / т.1 а. с. 4,116; т. 3 а. с. 89 /.
Відповідачка самочинно збудувала склад V по АДРЕСА_1 без проектної документації та дозволу Інспекції ДАБК на проведення робіт, а самі роботи проводились з грубим порушенням будівельних норм, на приписи Інспекції ДАБК, з вимогою припинити будівництво, ОСОБА_1 не реагувала, що підтверджується листом Інспекції ДАБК від 23.07.2004 року та 09.08.2004 року, приписами Інспекції ДАБК від 01.06.2004 року, 10.06.2004 року, 02.07.2004 року, постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.07.2004 року, листом головного архітектора м. Ново московська від 30.08.2010 року / т. 1 а. с. 114,10,11,12,15,18; т. 3 а. с. 87 /.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом знесення самочинного будівництва, підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідності зі ст.ст. 16,386,391 ЦК України – позовні вимоги ОСОБА_2 щодо усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва підлягають задоволенню.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Посилання відповідачки в апеляційній скарзі на ту обставину, що нею земельна ділянка, на якій збудовано самочинне будівництво, отримана у користування згідно вимог закону, що підтверджується договором оренди від 03.01.2002 року / т. 1 а. с. 30-33; т. 3 83-85 /, не можуть бути прийняті до уваги оскільки цей договір, в супереч ст. 13 ЗУ «Про оренду» (в редакції що діяла на момент укладення договору), не був з посвідчений нотаріально та зареєстрований у відділі земельних ресурсів. До того ж, у відповідачки відсутній оригінал такого договору, що підтвердив суду апеляційної інстанції її представник.
Крім того, згідно рішення Новомосковської міськради № 372 від 03.12.2001 року земельна ділянка площею 180 кв. м. по вул.. 195-ї Стрілецької дивізії була надана відповідачці у тимчасове користування на умовах оренди строком на 3 роки /т.2 а. с. 216/, але договір оренди у відповідності з вимогами чинного законодавства відповідачкою так і не було укладено, а після сплину 3-х річного терміну питання про оренду цієї земельної ділянки взагалі не вирішувалося / т. 3 а. с. 89 /.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ: