Справа № 22ц-10468/10                        Головуючий у І інстанції  Залімська Н.В.

Категорія       41                                       Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             – Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.

                       при секретарі – Солодовій І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Ленінського  районного  суду м.  Дніпропетровська  від 24 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, відділ громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням,

встановила:

    В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, яким їй відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом зняття з реєстрації. Апелянт посилається на неправильність висновку суду про недоведеність не проживання відповідача в квартирі без поважних причин і недоведеність порушення прав користування квартирою.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду, виходячи з наступного.

    Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачці на праві власності. Відповідач був зареєстрований у цій квартирі у листопаді 2006 р.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення їй перешкод у користуванні квартирою обґрунтувала тим, що реєстрація відповідача порушує її права та інтереси. При цьому вона посилалася на положення ст. 391 ЦК України, якою встановлено право власника вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачка не надала доказів про порушення її прав користування та розпорядження квартирою з боку відповідача, тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

    Посилання в апеляційній скарзі на тривалий час не проживання відповідача у спірній квартирі не може вплинути на правильність рішення суду, оскільки саме ці підстави можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні, оскільки правовідносини члена сім»ї і власника житла врегульовані ч.2 ст.405 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308  ЦПК України, колегія суддів

                                                                        ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

      Рішення Ленінського районного суду м.  Дніпропетровська від 24 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді