Справа № 2-767/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27.10.2010 року                         Южноукраїнський міський суд   Миколаївської області    

у складі:  головуючого – судді -   Волкової О.І.

                при  секретарі – Момотовій А.А.

                з участю адвоката  - ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні   цивільну справу  за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу по договору позики,

ВСТАНОВИВ:

           28 травня  2010 року  ОСОБА_2 звернувся до суд  з позовом до ОСОБА_3  про стягнення  11997 грн. боргу, які ОСОБА_3   у нього позичив   15 жовтня 2009 року   та  не зважаючи  на зобов’язання повернути по першій вимозі, але  на неодноразові його звернення  грошову суму  не повернув, хоча наявність боргу підтверджена  розпискою  відповідача.  Також просить стягнути  з відповідача 119,97 грн.  сплаченого  судового збору та 120 грн. витрат на  інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у суді.

           У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі  та просив позов задовольнити, так як те, що  відповідач  позичив гроші у нього підтверджено  його  розпискою, і будь-яких доказів  про те, що ОСОБА_3  частково або повністю було повернуто борг  відповідачем  не надано.

           У судове засідання відповідач не з’явився,  хоча про час і місце розгляду справи  був своєчасно та  належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями від 01.09.2010 року та 02.10.2010 року  

            Суд, вислухавши пояснення  позивача, адвоката,  дослідивши матеріали справи, приходе до висновку, що позов  підлягає задоволенню з таких підстав.

            Відповідно до ст. 60 ЦПК України  передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень і  доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

            Згідно із ст. 1046 ЦК України  за договором позики одна сторона (позикодавець)  передає у власність другій стороні (позичальникові)  гроші, кошти, а  позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві  таку ж  суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

            У відповідності  до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо  його сума  не менш, як у 10 разів  перевищує встановлений законом розмір  неоподаткованого мінімуму доходів громадян і на підтвердження укладення договору позики та його умов  може бути представлена розписка позичальника.

            Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (гроші, кошти у тій самій сумі)  у строк та в порядку, що встановлений договором.

            Із розписки, достовірність якої у судовому засіданні  підтверджена,  ОСОБА_3 15 жовтня  2009  року позичив у ОСОБА_2 1500 доларів США, що складає еквівалент 11997 гривень, які зобов’язався  повернути по першій вимозі позивача, суд знаходить підтвердженим те, що  дійсно відповідач  позичив  у позивача  1500 доларів США. 15.10.2010 року, які зобов’язався повернути  і цей договір  позики укладений в письмовій формі, відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України,  і відповідно до  вимог  ст. ст. 1046,1049 ЦК України  ОСОБА_3   повинен   повернути  ОСОБА_2  11997 гривень (а.с. 6).

             Відповідач  не надав  суду  будь-якого документу, підтверджуючого  частково повернення ним боргу позивачу. Таким чином суд знаходить, що відповідно до ст. 60 ЦПК України  позивач довів  те, що відповідач повинен  йому повернути 11997 грн. боргу згідно розписки від 15 жовтня  2010 року, а  останній не довів  те, що  він вказаний борг повернув, в зв’язку з чим позов  підлягає задоволенню, а відповідно до  ст. 88 ЦПК України з відповідача  на користь позивача необхідно також стягнути  119,97 грн.  сплаченого  судового збору   та 120 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

              На підставі ст. ст. 1046-1050 ЦК України  та керуючись  ст.ст. 10,11,60,212-215,218  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

  Позовну заяву  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу по договору позики – задовольнити.

              Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 11997 (одинадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) гривень,  витрати по сплаті держмита у сумі 119 (сто дев’ятнадцять) гривень 97 коп., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 120 (сто двадцять) гривень  

              Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення,  а  особами, що не були  присутні   у  судовому  засіданні  під  час  проголошення – протягом  десяти діб з дня   отримання  копії  цього  рішення. У разі  неподання  апеляційної скарги  протягом  встановленого строку  рішення  набирає законної сили.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                           О.І.Волкова