Справа № 2- 2623/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

08 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді         Єзерського Р.Б.

при секретарі                      Дяків А.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові  цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» про повернення банківського вкладу,-

в с т а н о в и в :

04.08.10 р. позивач звернулася до суду з заявою, в якій просить суд постановити рішення, яким стягнути з Львівської філії ТзОВ КБ "Західінкомбанк" депозитний вклад з відсотками по договору  у розмірі 22 532,24 грн. та судові витрати, крім цього стягнути з Львівської філії КБ "Західінкомбанк" 3 % річних від простроченої суми за весь термін затримання вкладу в розмірі 77,78 грн., витрати на юридичні та інші послуги в розмірі 500 грн., а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., а також витрати на оплату ІТЗ в розмірі 120,00 грн. В подальшому позивач не змінюючи підстав та предмету позову уточнив позовні вимоги та просив постановити рішення, яким стягнути з ПАТ "Західінкомбанк", оскільки Львівська філія КБ "Західінкомбанк" ТзОВ не має статусу юридичної особи, суму заборгованості по договору банківського вкладу у розмірі 22 532,24 грн., стягнути 3 % річних від простроченої суми за весь термін затримання вкладу в сумі 77,78 грн., витрати на юридичні та інші послуги в розмірі 500 грн., а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., а також витрати на оплату ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

 Заяву мотивує тим, що 16.09.2009 року між нею та ТзОВ КБ "Західінкомбанк", правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" було укладено договір банківського вкладу № ДБ-970.02 з подальшою пролонгацією, що підтверджується Додатковою угодою №1 від 16.12.2009р. та Додатковою угодою №2 від 23.03.2010р., внаслідок укладення даного договору вона  розмістила у банку депозитний вклад на суму 22 000 грн. під 17 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення депозиту 23.06.2010р. 23 червня 2010 року позивач звернулася з письмовою заявою про повернення депозитного вкладу з нарахованими відсотками у зв’язку з закінчення строку дії вищезазначеного договору, однак їй було відмовлено у поверненні депозитного вкладу, а тому змушена звернутись до суду.  

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та уточнення до них та просили позов задовольнити.

Представник відповідача Гончарова Ю.І. в судове засідання з’явилася. Проти позову заперечила.  

Заслухавши думку позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.09.2009 року між позивачем та  ТзОВ КБ” Західінкомбанк” було укладено договір банківського вкладу № ДБ-970.02 з подальшою пролонгацією, що підтверджується Додатковою угодою №1 від 16.12.2009р. та Додатковою угодою №2 від 23.03.2010р. Внаслідок укладення даного договору позивач розмістив у банку депозитний вклад на суму 22 000 гривень із сплатою 17 % річних з кінцевим терміном повернення депозиту 23 червня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У відповідності до умов підписаного сторонами договору банківського вкладу, зокрема п. 3.3.4. по закінченню терміну дії договору банк зобов’язаний повернути Вкладнику суму вкладу готівкою  або безготівково на рахунок Вкладника за розпорядженням останнього згідно умов цього договору. Банк зобов’язаний виплатити кошти Вкладнику на першу вимогу з дотриманням всіх умов цього договору. (п.3.3.1 Договору)

Позивачем у відповідності до умов підписаного сторонами договору  була подана письмова заява, про повернення вкладу готівкою з нарахованими відсотками, однак ним була отримана письмова відмова у поверненні вкладу.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 525 ЦК України, є недопустимою одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Щодо посилання відповідача у письмовій відповіді ОСОБА_1 на неможливість повернення вкладу у зв’язку з важким  фінансовим становищем банку то у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за договорами депозитного вкладу відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 22 532,24 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, то стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995 р. №4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

В судовому засіданні позивач не навела міркування, з яких вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди. За таких обставин суд, із врахуванням вищенаведеного приходить до висновку, що у позові в частині стягнення з відповідача моральної шкоди слід відмовити.

В судовому засіданні відповідач також не навела докази витрат нею коштів на юридичну та іншу види допомоги. За таких обставин суд, із врахуванням вищенаведеного приходить до висновку, що у позові в частині стягнення витрат коштів на юридичну та іншу види допомоги слід відмовити.

Крім того з відповідача в користь позивача підлягає стягненню і сума сплачених нею витрат на інформаційне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн.

    Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягнути в користь позивача 22 532, 24 грн. суми депозитного вкладу та нараховані проценти за фактичний термін дії договору, крім того стягнути 77,78 грн. - 3 % річних від простроченої суми, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.  

    Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України  з відповідача слід  стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 225,32 грн.

    Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,88,209,214,215  ЦПК України, ст.ст. 11, 212,  525, 526, 527, 530, 533, 549, 625, 1060 ЦК України,  суд ,-

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» в користь ОСОБА_1 22 532 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 24 коп. заборгованості за депозитним вкладом, нараховані проценти за фактичний термін дії договору, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 77 (сімдесят сім) грн. 78 коп., а також 120 (сто двадцять) грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 22 730 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять) грн. 02 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» в користь держави судовий збір в сумі 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 32 коп.

Апеляційну скаргу про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

    Апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                               Єзерський Р.Б.