Справа № 2-5953/10

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

Іменем      України

02 листопада 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря         – Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку, –

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, просить суд зобов’язати відповідача усунути їй перешкоди у користуванні власністю – квартирою під АДРЕСА_1 шляхом знаття його з реєстраційного обліку та визнати його таким, що втратив право користування жилою площею, посилаючись на такі обставини. Позивач є власницею квартири під АДРЕСА_1. В даній квартирі також зареєстрований колишній чоловік позивачки ОСОБА_2. У 1999 році шлюб між сторонами був розірваний, відповідач добровільно залишив спірну жилу площу, забрав всі свої речі, комунальні послуги не сплачує. Оскільки позивач сплачує всі видатки по квартирі та комунальним платежам, в яких відповідач участі не бере, факт реєстрації відповідача в квартирі створює позивачу перешкоди, тому позивач вимушена звернутися з цим позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 (яка діє за довіреністю від 31.05.2010 року), дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень представника позивача, представлених письмових доказів.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 18.11.1994 року, посвідченого державним нотаріусом 7-ої Одеської державної нотаріальної контори за реєстровим №2-7896. Право власності за позивачем на зазначену квартиру зареєстровано в КП „ОМБТІ та РОН” за № 40 стр. 11 кн. 78 пр. від 25 листопада 1994 року.

Згідно довідки (виписка із будинкової книги про склад сім’ї та прописці) від 27.05.2010 року, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований з 05.04.1995 року ОСОБА_2, який до 2008 року проживав в зазначеній квартирі, на підставі укладеного шлюбу з позивачем, який було розірвано 10 вересня 1999 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 10.09.1999 року, запис № 423.

Відповідно до листа Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” Центр поштового зв’язку № 1 № 12/134-70К від 17.09.2010 року на ім’я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 за період з 01.08.2009 року по 16.09.2010 року поступала замовлена кореспонденція, яка була повернута за закінченням терміну зберігання. Інформацію за період за 1999-2008 рік надати не є можливим у зв’язку з закінченням терміну зберігання кореспонденції.

Згідно відповідей Міської клінічної лікарні № 10 № 1435 від 16.09.2010 року та № 1421 від 13.09.2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, згідно аналітичного відділу та амбулаторної карти хворого за еріод з 1999 року оп теперішній час звертався 13.08.2008 року до невропатолога, 13.08.2008 року до окуліста. На диспансерному обліку в поліклінічному відділенні КУ „МКЛ № 10” не перебуває, на стаціонарному лікуванні в МКЛ № 10 з 01.01.1999 року по даний час не перебував.

Оскільки за вказаною адресою зареєстрований відповідач, який не проживає з 2008 року, комунальні послуги не сплачує та таким чином створює позивачу перешкоди в здійсненні своїм правом власності відносно спірної квартири.

Оскільки розрахунок експлуатаційних платежів і платежів за комунальні послуги здійснюється, за загальним правилом, виходячи із кількості зареєстрованих за адресою квартири осіб, факт реєстрації сторонніх осіб створює позивачу перешкоди в здійсненні її права власності відносно спірної квартири. Також реєстрація відповідача за адресою спірної квартири створює позивачу перешкоди в здійсненні розпорядження цією квартирою.

Таким чином, суд вважає, що не проживаючи на спірній жилій площі більше року, та не несучи витрати на її утримання без поважних причин, і із-за відсутності будь-якого договору між відповідачем і власниками квартири, відповідач, як колишній член сім’ї на підставі положень ст. 405 ч.2 ЦК України, яка регулює дані правовідносини між сторонами, втратив право користування спірною жилою площею.

При оцінці у своїй сукупності обставин по справі судом також враховано той факт, що таке переселення відбулося у добровільному порядку за згодою відповідача.

Також, враховуючи, що відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійснені ним прав користування, розпорядження своїм майном, а також згідно з Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання” – громадянин України, а також іноземець чи особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язанні протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання, суд вважає, що у ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області є підстави для зняття відповідача з реєстраційного обліку зі спірної житлової площі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та зобов’язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні її майном та визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою № 63 у будинку № 54 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.      

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні.

Керуючись ст. ст. 16, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, ст. ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю - квартирою шляхом зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                     В.К.Гуревський