Справа №4-с-67/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Смик С . І .
при секретарі - Табалі Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - на бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби,
В С Т А Н О В И В:
Представник заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та посадових осіб ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
На обґрунтування скарги вказує, що н а підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокиївського районного управління юстиції у м. Києві від 20 квітня 2000 року державним виконавцем Глушаницею І.М. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить заявнику на праві приватної власності. Зазначену виконавчу дію було проведено при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-5, виданого 20 грудня 1999 року Старокиївським районним судом м. Києва. За наслідками розгляду протесту заступника Генерального прокурора України судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України ухвалою від 16 травня 2001 року, вищевказане рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 грудня 1999 року, а також ухвалу судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 23 лютого 2000 року та постанову президії Київського міського суду від 29 січня 2001 року скасовано та справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції. Ухвалою Старокиївського місцевого суду в м. Києві від 03 серпня 2001 року за наслідками нового розгляду провадження в справі було закрито.
Відповідно до Тимчасового положення про державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна та прав на них в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року № 74/74, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» визначено держателем та адміністратором міського державного реєстру. При зверненні заявника до вказаної установи з метою отримання витягу про відсутність заборон на відчуження об’єкту нерухомого майна, співробітник БТІ в усній формі повідомив заявника, що в реєстраційній справі відсутні документи, що б свідчили про зняття арешту на квартиру № 9, накладеного понад десять років тому державним виконавцем та відмовлено в оформленні витягу. Таким чином, на сьогоднішній день у відомостях про об’єкти нерухомого майна, що містяться в міському державному реєстрі, без правових підстав присутній запис про заборону на відчуження квартири № 9, що порушує охоронювані законом права заявника на здійснення ним права приватної власності, у т.ч. розпорядження нерухомим майном.
Посадовими особами державної виконавчої служби після скасування рішення суду, яке підлягало виконанню, не було проведено усі дії, необхідні у зв’язку з закриттям виконавчого провадження та визначені ст.ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на той час). Зокрема, державний виконавець не надіслав позивачу як боржнику копію постанови про закриття виконавчого провадження, у якій було б зазначено про зняття арешту з квартири і яку останній міг би подати у разі необхідності до органу, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно, з метою скасування обмежень на об’єкт нерухомого майна.
01 липня 2010 року заявник звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві із заявою, у якій просив скасувати арешт на квартиру № 9 та направити відповідні дані для виконання до Бюро технічної інвентаризації в м. Києві. У своїй відповіді від 12 липня 2010 року начальник відділу ДВС не пояснив, з яких причин вимоги заявника не може бути задоволено, а лише повідомив останнього про те, що «згідно інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби від 20.10.2004 року № 120/5 всі матеріали по справі № 2-5 від 20.12.1999 року Старокиївського районного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 133120 грн. були знищені».
Заявник просить суд поновити строк для звернення зі скаргою, оскільки у межах встановленого статтею 385 ЦПК України десятиденного строку він не мав можливості підготувати та подати скаргу через відсутність у нього за давністю подій окремих судових документів на підтвердження обставин, якими він би обґрунтовував свої вимоги. У подальшому, після збирання таких документів заявник у порядку цивільного судочинства з метою захисту своїх прав звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби з тих же самих підстав. Проте, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року по справі № 4с-223/10р було відмовлено у відкритті провадження у справі та встановлено, що, оскільки виконавчий лист було видано Старокиївським районним судом м. Києва, а після реорганізації районів справи, які перебували у провадженні Старокиївського районного суду перейшли до Печерського районного суду м. Києва, позивач має право на звернення зі скаргою до того суду, який видав виконавчий документ.
До розгляду справи по суті, представником заявника ОСОБА_5 надано заяву щодо уточнення вимог по скарзі, в якій він просить зобов’язати відділ ДВС Печерського РУЮ у м. Києві винести постанову про звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 та направити копію вказаної постанови заявниці ОСОБА_2 та КП « Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» .
В судове засідання представник заявника не з’явився, надав заяву з проханням розглядати скаргу у його відсутності, підтримав вимоги та обставини викладені у скарзі, у якій просив скаргу задовольнити з урахуванням уточнення вимог.
Представник відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надано заяву щодо розгляду справи без присутності представника ВДВС Печерського РУЮ м. Києва, тому судом визнано можливо розглянути справу у відсутності представника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві .
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до провадження виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокиївського районного управління юстиції у м. Києві від 20 квітня 2000 року державним виконавцем Глушаницею І.М. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить заявнику на праві приватної власності. Зазначену виконавчу дію було проведено при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-5, виданого 20 грудня 1999 року Старокиївським районним судом м. Києва.
За наслідками розгляду протесту заступника Генерального прокурора України судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України ухвалою від 16 травня 2001 року ухвалила вищевказане рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 20 грудня 1999 року, а також ухвалу судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 23 лютого 2000 року та постанову президії Київського міського суду від 29 січня 2001 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвалою Старокиївського місцевого суду в м. Києві від 03 серпня 2001 року за наслідками нового розгляду провадження в справі було закрито.
Згідно повідомлення начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 15.10.2010 року, відповідно виконавчого листа № 2-5, виданого Старокиївським районним судом від 20.12.1999 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 133120, 00 грн. не має можливості, оскільки виконавче провадження знищено.
Згідно листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за № 44261(И- 2010) від 27.10.2010 року на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_2, постановою Державної виконавчої служби – накладено арешт, тому в проведені державної реєстрації права власності – відмовлено.
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, інформація щодо заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 – відсутня.
Тобто на даний час існує не скасована постанова державного виконавця ВДВС Старокиївського районного управління юстиції у м. Києві від 20.04.2010 року по накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та наявність якої перешкоджає ОСОБА_2 на здійснення своїх прав приватної власності, у т.ч. розпорядження нерухомим майном.
П осадовими особами державної виконавчої служби після скасування рішення суду, яке підлягало виконанню, не було проведено усі дії, необхідні у зв’язку з закриттям виконавчого провадження та визначені ст.ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на той час). Зокрема, державний виконавець не надіслав ОСОБА_2, як боржнику по виконавчому провадженню, копію постанови про закриття виконавчого провадження, у якій було б зазначено про зняття арешту з квартири та і яку остання могла ба подати у разі необхідності до органу, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що порушує її права на здійснення права приватної власності, у т.ч. розпорядження нерухомим майном.
Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку для звернення зі скаргою, оскільки строк пропущено з поважних причин та задоволенню скарги представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Скаргу п редставника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві – задовольнити.
Поновити строк представнику заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 для звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та посадових осіб ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Зобов’язати відділ ДВС Печерського РУЮ у м. Києві винести постанову про звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 та направити копію вказаної постанови заявниці ОСОБА_2 та КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя