Справа № 2-а-256
2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року Городищенський районний суд
Черкаської області
в складі:
головуючого судді Черненка В.О.
при секретарі Сидоренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати дії УПФ в Городищенському районі неправомірними та зобов’язати останнє здійснити перерахунок його пенсії з підвищенням до 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» та провести відповідну виплату надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 30.09.2010 року на суму 4990,6 гривень .
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 цього ж Закону України, з 1 січня 2006 року йому повинна була виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Звернувшись до Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі з письмовою заявою про підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, позивач отримав відмову, яку вважає неправомірною. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. Вказане рішення КСУ є обов’язковим до виконання на території України. Як особа, що має статус «дитини війни», ОСОБА_1, вважає, що має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 просить суд визнати дії УПФ в Городищенському районі неправомірними та зобов’язати останнє здійснити перерахунок його пенсії з підвищенням до 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» та провести відповідну виплату надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 30.09.2010 року на суму 4990,6 гривень .
Після відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 подав до суду додаткову адміністративну позовну заяву, в якій просить, окрім заявлених позовних вимог, поновити йому процесуальний строк звернення до суду, оскільки про неправомірні дії з боку УПФ України, він дізнався лише у серпні місяці 2010 року.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області – Пістун О.В. позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни, що визначені ст. 6 даного Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, і враховуючи те, що в 2007 році відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50% від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за умови, що людина, яка має статус «дитина війни» за життя визнана інвалідом; а у 2008 році за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пп. 2 п. 41 розділу ІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, ст. 14 даного Закону, було передбачено 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, всім особам, які мали право на допомогу, як дитина війни: з 01 січня, щомісячно, було виплачено по 47,00 гривень, з 01 квітня – 48,10 гривень, з 01 липня – 48,20 гривень, з 01 жовтня – 49,80 гривень, при цьому, коштів на збільшення допомоги дітям війни не виділялося. З 01.01.2009 року виплата дітям війни проводиться у тому ж розмірі, що і в 2008 році, згідно п. 8 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Тобто, у органів Пенсійного фонду не було і на даний час немає законних підстав для збільшення цієї виплати. Крім того, визначення мінімального розміру пенсії за віком – ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на що посилається позивач, застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених даним Законом, і для визначення доплат або підвищення до пенсій не застосовується. Також, просить суд, при вирішенні спору по суті, позивачу не поновлювати строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши всі наявні докази у справі, вважає, що позов не достатньо обґрунтований, а тому підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, тому він має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» на 2007 рік затверджено: з 1 січня – 380,00 грн., з 1 квітня – 406,00 грн., з 1 жовтня – 411,00 грн.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп /2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст. 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та (або) будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Таким чином, позивач мав право на здійснення перерахунку підвищення пенсії «дитини війни» з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, позивач мав право на здійснення перерахунку підвищення пенсії «дитини війни» з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.
Щодо вимог позивача в частині перерахунку та виплати пенсії, збільшеної на 30% як дитині війни за 2009 – 2010 роки, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року №835-VI та ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року N 2154-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Проте, на виконання вищезазначеної норми КМ України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 та 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії «Дитина війни». Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року та з 01 січня 2010 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 – 2010 роках в вищезазначену постанову не вносилося. Тобто, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009 року по даний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком».
Таким чином, відповідач, за спірний період, мав би виплачувати позивачу пенсію, збільшену на 30%, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст. 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання, не повинні прийматися до уваги.
Згідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Згідно ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь в справі. Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише в серпні 2010 року, не можуть бути визнаними судом як поважна причина пропущення строку звернення до суду, оскільки, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» вступив у силу 01.01.2006 року, і позивач, з цього часу, не отримавши соціальну допомогу, передбачену даним законом, повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Враховуючи вище викладене, та те, що представник відповідача наполягав, при вирішення даного спору, застосувати строки позовної давності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, в частині поновлення процесуальних строків, до задоволення не підлягають, та вважає, що вимоги позивача в частині перерахунку пенсії, відповідно до Закон України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 30.09.2010 року мають бути задоволені частково, а саме: з 30.03.2010 року по 30.09.2010 року.
Щодо вимог позивача зобов’язати відповідача виплатити надбавку в певній сумі грошових коштів, то, на думку суду, вони задоволені бути не можуть, оскільки, для проведення розрахунків, необхідні спеціальні знання, якими ні позивач, ні суд не володіє.
На підставі вище викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальних захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI; Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року N 2154-VI; Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6, 17, 71, 99, 102, 159, 160, 163, 181, 185, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», задоволити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі по не нарахуванню та по не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 30.03.2010 року по 30.09.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 державну соціальну допомогу – щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 30.03.2010 року по 30.09.2010 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя Городищенського
районного суду В.О. Черненко